Зміна КВЕД 
за 1 день

Класифікація видів економічної діяльності — система кодів, якою держава описує, чим займається бізнес. Коди містяться в Єдиному державному реєстрі й потрапляють туди під час реєстрації компанії або підприємця.

За своєю природою КВЕД — статистичний інструмент. Але на практиці від кодів залежить чимало:

• право перебувати на спрощеній системі оподаткування;
• можливість зареєструвати податкову накладну;
• ліцензування — якщо код названо в ліцензійних умовах;
• ставлення банку під час фінансового моніторингу;
• сприйняття компанії контрагентами.

Чотири типові ситуації:

• Розширюєте діяльність — починаєте напрям, якого немає у ваших кодах.
• Змінюєте профіль — попередній основний вид перестав бути основним.
• Виявили заборонений код — він заважає залишатися на спрощеній системі.
• Готуєтеся до переходу на новий класифікатор — NACE 2.1-UA вводиться в дію з 1 січня 2027 року, а порядку переходу Єдиного державного реєстру Міністерство юстиції станом на 25 жовтня 2026 року не оприлюднило.

Формально заборону встановлено не на код, а на вид діяльності. Але відсутність відповідного коду створює ланцюжок практичних проблем: банк ставить питання щодо операцій, які не в'яжуться із заявленою діяльністю; у платників ПДВ може зупинитися реєстрація податкової накладної. Перед ліцензуванням варто перевірити, чи не називають код ліцензійні умови вашого виду діяльності.

Платнику єдиного податку новий вид діяльності потрібно внести до Реєстру платників єдиного податку до того, як почати за ним працювати: робота за видом, якого там немає, зобов'язує перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3).

У Єдиному державному реєстрі — дані відкриті. Платникам єдиного податку потрібно перевіряти два джерела: ЄДР і Реєстр платників єдиного податку. Дані в них можуть розходитися — це прихована проблема, яку варто перевірити заздалегідь.

Обмежень за кількістю законодавство не встановлює.

На практиці коди «про запас» на непов'язані напрями працюють проти вас: банк бачить невідповідність операцій заявленій діяльності, а серед зайвих кодів може опинитися заборонений для спрощеної системи. Розумний підхід — тримати в реєстрі те, чим ви справді займаєтеся або плануєте займатися в осяжному майбутньому.

Так, це частина роботи, а не окрема послуга. Ми розбираємо, чим ви займаєтесь і що плануєте, підбираємо коди, опис яких коректно покриває цю діяльність, перевіряємо їхню сумісність з вашою системою оподаткування — і лише після цього готуємо документи.

Порядок саме такий: спочатку наслідки, потім папери.

Так. Процедура для підприємця простіша, ніж для юридичної особи, але логіка та сама: спочатку перевірити податкові наслідки, потім змінювати коди — в Єдиному державному реєстрі, а платнику єдиного податку ще й у Реєстрі платників єдиного податку.

Це різні за наслідками дії, хоча оформлюються схоже.

Додавання розширює перелік видів діяльності в реєстрі — решта залишається як було.

Зміна основного змінює вид, який у реєстрі стоїть першим. Сам код, як сказано в класифікаторі, прав і обов'язків не створює, а основний вид для статистики Державна служба статистики визначає сама — за підсумками року. Але основний код першим бачать банк і контрагенти, тому основним варто зазначати те, чим компанія справді займається.

У реєстрі основний вид — той, який ви зазначаєте першим у переліку видів діяльності. Він один, решта — додаткові.

Для статистики основний вид визначають інакше: Державна служба статистики сама розраховує його за найбільшим внеском у валову додану вартість (або за іншим визначеним критерієм) за рік. Тому код у реєстрі і статистичний основний вид можуть не збігатися.

Практично саме основний код бачать першим: він є у витягу, на нього дивляться банк під час відкриття рахунку і контрагент під час перевірки. Тому основним розумно зазначати те, чим бізнес займається зараз, а не те, з чого колись починав.

За тим, чим бізнес реально займається зараз, а не за планами на майбутнє. Основний код у реєстрі зазначає сам бізнес — першим у переліку.

На практиці розбіжність між основним кодом і реальністю помітна: банк зіставляє платежі із заявленою діяльністю. Якщо плануєте змінити профіль, основний код розумно змінювати разом із фактичним переходом, а не заздалегідь.

Так, це оформлюється одним пакетом документів і однією реєстраційною дією.

Так, і іноді це необхідно. Якщо вид, який ви ведете, став забороненим для єдиного податку, вибір такий: видалити код і припинити цю діяльність або перейти на загальну систему — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели (підпункт 5 підпункту 298.2.3). Якщо діяльності немає, а код у ЄДР лишився, його теж варто видалити: за кодексом вирішує діяльність, але ДПС вважає, що з повністю забороненим видом у ЄДР права на спрощену систему немає (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).

Тут важливо розрізняти два типи кодів, і від цього залежить усе.

Код заборонений повністю — тобто всі види діяльності всередині нього недоступні на спрощеній системі. Такий код доведеться видалити. ДПС вважає, що з повністю забороненим видом у ЄДР права на спрощену систему немає, навіть якщо діяльність не ведеться: щоб лишитися, відомості в ЄДР потрібно змінити (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу). Рішення податкової можна оскаржити в адміністративному порядку або до суду (пункт 56.1); Верховний Суд у справі № 826/7216/17 став на бік платника, у якого вид в ЄДР був, а діяльності не було.

Код заборонений частково — усередині нього є і заборонені види, і дозволені. Тут код можна зберегти: якщо заборонені види фактично не ведуться, право на спрощену систему визнає і ДПС (та сама консультація). У заяві до податкової перелічують види, віднесені до коду, крім заборонених (ЗІР 44507); зміни подають заявою про зміну видів діяльності (підпункт 4 підпункту 298.3.1).

Юридично Податковий кодекс забороняє діяльність, а не код: пункт 291.5 закриває єдиний податок тим, хто заборонену діяльність здійснює. З частковою забороною згодна і ДПС, з повною — ні, тому повністю заборонений код надійніше прибрати.

Порядок такий:

1. Перевіряємо наслідки — чи не зламає новий набір кодів вашу систему оподаткування.
2. Перевіряємо статут — чи є в ньому перелік видів діяльності.
3. Готуємо рішення — єдиного учасника або протокол загальних зборів, залежно від структури компанії.
4. Супроводжуємо подання заяви державному реєстратору — на практиці через нотаріуса.
5. Готуємо заяву до податкової, якщо ви на спрощеній системі — це окрема дія.
6. Перевіряємо результат в обох реєстрах.

Ми супроводжуємо весь цикл, включно з другим реєстром — кроком, який легко пропустити.

Для юридичної особи державному реєстратору подаються: заява, рішення єдиного учасника або протокол загальних зборів (примірник оригіналу або нотаріально засвідчена копія) і документ про сплату адміністративного збору. Якщо види діяльності перелічені в статуті — ще й статут у новій редакції.

Чинний статут реєстратору не подається, але він потрібен нам, щоб перевірити, чи є в ньому перелік видів діяльності.

Для підприємця пакет простіший: одна заява, адміністративний збір за зміну видів діяльності не справляється. Подати її можна в тому числі через електронний сервіс.

Залежить від того, що в ньому написано. Якщо види діяльності в статуті не перелічені — міняти його не потрібно, коди живуть лише в реєстрі.

Якщо перелік видів у статуті є, зміни вносяться і до статуту. Такі статути трапляються в компаній, зареєстрованих давно, — тому ми починаємо з його перевірки, а не з підготовки заяви.

Так, у загальному випадку — для підписів на рішенні. Справжність підписів на рішенні про зміну кодів засвідчується нотаріально: закон вимагає цього для рішень, що подаються на реєстрацію змін. Виняток — рішення, створене на порталі електронних сервісів або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг і підписане кваліфікованим електронним підписом. Якщо разом із кодами змінюється статут, підписи на його новій редакції теж засвідчує нотаріус — крім статуту, створеного на порталі й підписаного засобами електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Подати документи можна через центр надання адміністративних послуг, державному реєстратору або нотаріусу. На практиці ми подаємо через нотаріуса.

Підприємцю нотаріус не потрібен, якщо він подає заяву особисто або онлайн з електронним підписом. У разі надсилання поштою підпис на заяві засвідчується нотаріально, а представнику потрібна нотаріально посвідчена довіреність.

Документи готуємо за 1 день. За законом державний реєстратор розглядає поданий пакет протягом 24 годин, крім вихідних і святкових днів.

Платникам єдиного податку після цього подається заява до податкової. Підприємці першої та другої групи подають її не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем змін; для третьої групи окремого строку кодекс не встановлює. Працювати за новим кодом варто лише після того, як він з'явився в Реєстрі платників єдиного податку.

Від 6500 грн. Підсумкова вартість залежить від того, чи потрібна нова редакція статуту, скільки учасників у компанії, чи потрібен аналіз податкових наслідків і подання до другого реєстру.

Вартість називаємо до початку роботи. Передоплату не беремо.

Від форми бізнесу — у підприємця процедура простіша, ніж у юридичної особи. Від стану статуту. Від кількості учасників. Від того, чи потрібно паралельно вирішувати питання із системою оподаткування.

Частина дій виконується в електронній формі, і для підприємців доступне подання через електронний сервіс. Для юридичних осіб потрібен електронний підпис уповноваженої особи або звернення до реєстратора чи нотаріуса.

Ми зазвичай працюємо через нотаріуса: документи готуємо самі, на підписання рішення потрібні учасники (якщо рішення ухвалюють загальні збори — їх голова і секретар), на подання — директор, або їхні представники за нотаріально посвідченою довіреністю.

У юридичної особи державний реєстратор вносить зміни до Єдиного державного реєстру. У підприємця, який подав заяву через «Дію», зміни вносяться автоматично, без реєстратора. Після цього відомості про ваші коди оновлені — але для платників єдиного податку процедура на цьому не закінчується.

Так, компанія або підприємець можуть бути зареєстровані в будь-якому регіоні України. Підприємцю, а також юридичній особі, яка подає документи в електронній формі, реєстрацію проводять незалежно від місцезнаходження. Паперові документи юридичної особи реєструють у межах області або міста Києва за її місцезнаходженням — винятки встановлює Міністерство юстиції. Тому спосіб подання для компанії з іншого регіону підбираємо на консультації.

Так, і це головний ризик усієї процедури. Податковий кодекс містить перелік видів діяльності, під час здійснення яких не можна бути платником єдиного податку першої–третьої груп (пункт 291.5).

Якщо ви почнете вести заборонену діяльність, зобов'язані перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому її вели (підпункт 5 підпункту 298.2.3); під час перевірки реєстрацію платника єдиного податку анулюють рішенням на підставі акта перевірки — з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (пункт 299.11). Ризик є і без діяльності: ДПС вважає, що повністю заборонений вид у ЄДР сам позбавляє права на спрощену систему (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу), — такий код краще не додавати.

Основний перелік міститься в Податковому кодексі й охоплює першу–третю групи. Під забороною, зокрема:

• організація та проведення азартних ігор, випуск і проведення лотерей;
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт і продаж підакцизних товарів — із винятками, наприклад для роздрібного продажу пива, сидру та столових вин фізичними особами — підприємцями;
• видобуток, виробництво і реалізація дорогоцінних металів і каміння — крім ювелірних і побутових виробів з них;
• видобуток і реалізація корисних копалин — крім корисних копалин місцевого значення;
• фінансове посередництво — крім страхування, яке здійснюють страхові агенти, сюрвеєри, аварійні комісари та аджастери;
• управління підприємствами;
• поштові послуги (крім кур'єрських) і окремі послуги зв'язку;
• продаж предметів мистецтва та антикваріату, організація торгів предметами мистецтва, колекціонування та антикваріату;
• організація та проведення гастрольних заходів;
• охоронна діяльність — з 1 січня 2026 року.

Для підприємців додатково закриті технічні випробування та дослідження, аудит і оренда понад встановлені площі (підпункти 291.5.2 і 291.5.3).

Перелік потребує перевірки під конкретну ситуацію — формулювання кодексу і коди класифікатора не збігаються один в один. Саме через цю розбіжність одні коди виявляються забороненими повністю, а інші — частково: усередині коду є і недоступні для спрощенки види, і цілком дозволені.

Різниця принципова. Повністю заборонений код доведеться видалити: ДПС вважає, що з таким видом у ЄДР права на спрощену систему немає (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу). Частково заборонений можна зберегти, зазначивши в заяві до податкової види під кодом, крім заборонених (ЗІР 44507).

Так. Підприємці першої та другої групи можуть вести лише ті види діяльності, які названі для їхньої групи, а друга група до того ж надає послуги лише платникам єдиного податку та населенню (пункт 291.4). Частина видів для другої групи закрита прямо — детальніше у відповіді про коди для другої групи.

У третьої групи обмежень за видами понад перелік заборон немає. Але для підприємців будь-якої групи, зокрема третьої, діють окремі заборони: технічні випробування та дослідження, аудит, оренда понад встановлені площі (підпункти 291.5.2 і 291.5.3). Електронних резидентів ці заборони не стосуються (пункт 291.8).

Підприємець на спрощеній системі не може здавати в оренду понад встановлені межі: земельні ділянки загальною площею більше 0,2 гектара, житлові приміщення загальною площею більше 400 квадратних метрів, нежитлові — більше 900 квадратних метрів.

Ключове слово — загальна площа. Дві квартири по 250 метрів разом уже перевищують ліміт, навіть якщо кожна окремо в нього вкладається.

З 1 січня 2026 року охоронна діяльність заборонена на спрощеній системі — перелік доповнено Законом № 4698-IX.

За кодексом заборона стосується тих, хто таку діяльність веде, — і підприємців, і юридичних осіб. Варіантів два: припинити охоронну діяльність або перейти на загальну систему оподаткування — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели (підпункт 5 підпункту 298.2.3).

Якщо діяльність припинено, а код в ЄДР залишився, податкова вважає, що відомості в реєстрі потрібно привести у відповідність (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу), — тому код безпечніше видалити.

Підприємець на єдиному податку сплачує з такого доходу 15 % (крім електронних резидентів третьої групи), юридична особа третьої групи — ставку в подвійному розмірі (пункти 293.4 і 293.5). Крім того, виникає обов'язок перейти на загальну систему оподаткування з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому вели таку діяльність (підпункт 5 підпункту 298.2.3).

Це не штраф, а прямий наслідок за кодексом. Рішення податкової щодо нього можна оскаржити в адміністративному або судовому порядку.

На практиці — насамперед за кодами в Єдиному державному реєстрі: ці дані відкриті. Далі можуть бути запити й перевірка.

За кодексом обов'язок перейти на загальну систему — з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели, — виникає через здійснення забороненої діяльності (підпункт 5 підпункту 298.2.3), а реєстрацію платника єдиного податку анулюють рішенням на підставі акта перевірки; анулювання проводиться з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення (пункт 299.11). Але для повністю заборонених видів податкова вважає підставою сам код у реєстрі (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу) — тому такі коди краще видаляти. А в консультації підприємцю від 20.02.2026 № 967/ІПК/99-00-24-03-03 ДПС, посилаючись на класифікатор, пише, що код у реєстрі — це припущення, а не доказ діяльності. Ця консультація теж індивідуальна: використовувати її може лише підприємець, якому її надано (пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу).

Насамперед визначаємо тип коду — повністю чи частково заборонений. Від цього залежить порядок дій.

Якщо код потрібно видаляти:

1. Заява державному реєстратору — прибрати вид з Єдиного державного реєстру.
2. Заява до податкової — внести зміни до реєстру платників єдиного податку за видами діяльності.
3. Витяг з реєстру платників — переконатися, що зміни пройшли.

Поки код не видалено, податкова вважає, що права на спрощену систему немає, — навіть якщо діяльність не велася (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу). Рішення податкової можна оскаржити в адміністративному порядку або до суду (пункт 56.1), а Верховний Суд у справі № 826/7216/17 підтримав платника без такої діяльності. Але спір забирає час — код швидше прибрати.

Якщо код можна зберегти: до податкової подають заяву про зміну видів діяльності (підпункт 4 підпункту 298.3.1) і перелічують у ній види під кодом, крім заборонених (ЗІР 44507).

Затягувати не варто: що довше заборонений код числиться в реєстрі, то вищий шанс, що він спливе під час перевірки.

Ні. Для платника єдиного податку вид діяльності має бути зазначений у Реєстрі платників єдиного податку. Здійснення діяльності, не зазначеної в цьому реєстрі, зобов'язує перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3).

Це ключовий момент, який легко пропустити, — детальніше в наступному блоці.

Для юридичної особи третьої групи — ні: ставка залежить від групи і від того, чи сплачуєте ви ПДВ. Для підприємця третьої групи — в одному випадку так: при виробництві та продажу ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння доступна лише ставка 5 %, варіант 3 % з ПДВ закритий (пункт 293.3). Для першої та другої груп — так: фіксовану ставку встановлює місцева рада залежно від виду діяльності, а за кількох видів застосовується максимальна (пункти 293.2 і 293.6).

Крім того, з доходу від діяльності, яка не дає права на спрощену систему, податок сплачують за підвищеною ставкою.

Спочатку визначаємо причину відмови. Якщо причина в забороненому коді, шлях залежить від його типу.

Якщо проблема в частково забороненому коді — подаємо заяву заново, перелічивши види під кодом, крім заборонених (ЗІР 44507).

Якщо код заборонений повністю — перелік видів не допоможе. Швидкий шлях один: видалити код з ЄДР і після цього подавати заново. Пояснення, що діяльність за ним не ведеться, податкову не переконають: з таким видом у ЄДР вона права на спрощену систему не визнає (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03: надано юридичній особі третьої групи, використовувати її може лише цей платник — пункт 52.2 статті 52 Податкового кодексу). Відмову можна оскаржити в адміністративному порядку або до суду (пункти 299.5 і 56.1), але це довше, ніж видалити код.

Ми визначаємо тип коду до подання, щоб не проходити коло відмов.

Якщо ви платник єдиного податку, коди живуть у двох реєстрах, і вони не синхронізуються автоматично:

• Єдиний державний реєстр — сюди подається заява державному реєстратору;
• Реєстр платників єдиного податку — сюди подається окрема заява до податкової.

Друга заява має слідувати за першою. Людина, яка зробила лише перший крок, упевнена, що процедуру завершено, — а формально працює за кодом, якого в потрібному реєстрі немає.

Для спрощеної системи значення має запис у Реєстрі платників єдиного податку, а не лише в Єдиному державному реєстрі.

Якщо працювати за видом, якого в реєстрі платників немає, виникає обов'язок перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3). Підприємець першої або другої групи до того ж сплачує з такого доходу 15 % (пункт 293.4). Тому починати роботу за новим кодом варто після того, як він з'явився в реєстрі платників.

Пункт 117.1 Податкового кодексу передбачає штраф за неподання у строк заяв про внесення змін до облікових даних: 340 грн для самозайнятих осіб і 1020 грн для юридичних осіб. Чи застосовується він до заяви платника єдиного податку про зміну видів діяльності, кодекс прямо не каже.

Але головний ризик не в штрафі. Без запису в Реєстрі платників єдиного податку робота за кодом веде до обов'язку перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3), а підприємець першої або другої групи сплачує з такого доходу 15 %.

Підприємці першої та другої групи — не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем, у якому змінилися види діяльності (пункт 298.5). Для третьої групи окремого строку для видів діяльності кодекс не встановлює.

Але строк тут другорядний: робота за видом, якого ще немає в Реєстрі платників єдиного податку, зобов'язує перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3). Тому заяву подають до того, як почати працювати за новим кодом.

Так, і на краще. Якщо підприємець змінює коди через «Дію», заява до податкової, за описом цієї послуги на порталі, надсилається автоматично.

Для юридичних осіб такого механізму немає — друга заява подається окремо. Це одна з причин, з яких юрособам зміна кодів дається складніше.

Запросити витяг з Реєстру платників єдиного податку і звірити перелік кодів з даними Єдиного державного реєстру. Розбіжність означає, що процедуру завершено наполовину.

Ми робимо цю звірку за замовчуванням — і в нових зверненнях, і коли клієнт приходить після самостійної зміни кодів.

Нова класифікація видів економічної діяльності, яка згодом замінить чинний класифікатор. Затверджена наказом Державної служби статистики від 28.10.2025 № 191 (зі змінами, затвердженими наказом від 08.10.2026 № 246).

Причина переходу — гармонізація з європейською системою класифікації в межах євроінтеграції.

NACE 2.1-UA вводиться в дію з 1 січня 2027 року. Дати, з якої чинний КВЕД-2010 втрачає чинність, у текстах обох класифікаторів не названо. Головне управління Державної податкової служби у Тернопільській області в липні 2026 року, посилаючись на Державну службу статистики, написало, що КВЕД-2010 застосовуватиметься щонайменше до кінця 2027 року.

Міняти коди в реєстрі на нові — ні: NACE 2.1-UA вводиться в дію лише з 1 січня 2027 року.

Порядку, за яким Єдиний державний реєстр переходитиме на нові коди, Міністерство юстиції станом на 25 жовтня 2026 року не оприлюднило, а форми заяв для підприємців і юридичних осіб досі діють у редакції 2023 року — ще до затвердження NACE 2.1-UA.

Тому 2026 рік — для підготовки: знайти свої коди в таблиці відповідності Державної служби статистики і записати для кожного, чи веде він до одного нового коду або до кількох і чи не зливається з іншими старими кодами.

Документ, що показує, як ваш чинний код виглядатиме в новій класифікації. Державна служба статистики розмістила його файлом Excel на сторінці «Впровадження NACE 2.1-UA»; актуальна версія — від 21 травня 2026 року. Для кодів, що діляться, у таблиці описано, яка діяльність куди переходить.

Відповіді, на яку можна спертися, станом на 25 жовтня 2026 року немає.

Державна служба статистики в грудні 2025 року писала, що для більшості підприємств зміни відбудуться автоматично — за видами діяльності з прямою відповідністю «один до одного», а оновити реєстраційні дані доведеться тим, чий код поділився або має складну відповідність, наприклад об'єднаний з іншими. Нотаріальна палата України в липні 2026 року написала інше: автоматичної заміни не буде, доведеться подавати заяву. Міністерство юстиції, яке веде Єдиний державний реєстр, порядку переходу не оприлюднило.

Одне відомо вже зараз: якщо ваш код у таблиці відповідності веде до кількох нових, вибирати доведеться вам. Таблиця описує, яка діяльність куди переходить, і новий код добирають за фактичною діяльністю, а не за назвою старого.

Платникам єдиного податку і платникам ПДВ. У заяві на єдиний податок види діяльності зазначають за КВЕД-2010, а в главі Податкового кодексу про єдиний податок частину кодів наведено ще за старим класифікатором ДК 009:2005. У Порядку зупинення реєстрації податкових накладних види діяльності в таблиці даних платника зазначають за КВЕД, а основний вид діяльності з переліку кодів — одна з умов безумовної реєстрації накладних для мікро- і малих підприємств на час воєнного стану. Змін під NACE 2.1-UA в Податковому кодексі станом на 25 жовтня 2026 року немає.

Ліцензії — окреме питання: Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності» кодів класифікатора не згадує, але діє не для всіх ліцензій, а чи називають код ліцензійні умови вашого виду діяльності, перевіряють окремо. Знайти свої коди в таблиці відповідності варто всім.

Основна звітність поки що подається за КВЕД-2010: NACE 2.1-UA вводиться в дію з 1 січня 2027 року. Але перші форми з новими кодами вже затверджено:

• у звіті про внесок на підтримку працевлаштування осіб з інвалідністю, який подають до податкової, з 1 жовтня 2026 року основний вид можна зазначити за КВЕД-2010 або за NACE 2.1-UA (наказ Міністерства фінансів від 25.08.2026 № 453);
• у 2027 році Державна служба статистики проводить серед юридичних осіб одноразове обстеження за анкетою 1-SBR (NACE): у ній зазначають, яким кодам NACE 2.1-UA відповідають коди КВЕД-2010 (наказ Державної служби статистики від 13.08.2026 № 201).

За планом Державної служби статистики (наказ від 25.12.2025 № 244) державні статистичні спостереження за NACE 2.1-UA почнуться у 2028 році. Податковий кодекс під NACE 2.1-UA поки не змінено.

Чотири кроки, усі — підготовчі:

• Виписати свої коди з Єдиного державного реєстру, основний — окремо;
• Окремо отримати витяг з Реєстру платників єдиного податку і звірити переліки — вони нерідко розходяться;
• Знайти кожен код у таблиці відповідності і записати, чи веде він до одного нового коду або до кількох;
• Для кодів, що ведуть до кількох нових, прочитати в таблиці опис видів діяльності, що перерозподіляються, і зіставити його з фактичною діяльністю, а не з назвою старого коду.

Результат цієї роботи — розуміння, що змінюється у ваших кодах. Що знадобиться зробити в реєстрі, покаже порядок переходу, коли його оприлюднять.

Так. Ми звіряємо ваші коди за обома реєстрами, визначаємо за таблицею відповідності, які ведуть до одного нового коду, а які до кількох і потребують вибору, і оцінюємо ризики для системи оподаткування та ліцензій.

Може, але не напряму. У Порядку зупинення реєстрації податкових накладних види діяльності за КВЕД зазначають у таблиці даних платника. Від урахованої таблиці залежить одна з ознак безумовної реєстрації: накладну лише з товарами й послугами, зазначеними в таблиці, не зупиняють, якщо щодо платника немає чинного рішення про ризиковість, — підпункт 4 пункту 3 і пункт 4 Порядку. Якщо в податкової є інформація, яка свідчить, що дані таблиці недостовірні й не відповідають видам діяльності за КВЕД або товарам і послугам, які платник постачає чи купує, таблицю можуть не врахувати — пункт 19 Порядку.

Поки накладну не зареєстровано, покупець не може віднести ПДВ за нею до податкового кредиту — пункт 198.6 Податкового кодексу.

Закон «Про ліцензування видів господарської діяльності» кодів класифікатора не згадує: ліцензію за ним видають на вид господарської діяльності, а не на код. Але діє він не для всіх ліцензій: банківська і фінансова діяльність, виробництво і торгівля алкоголем, тютюном і пальним, енергетика та низка інших видів ліцензуються за окремими законами.

Чи вимагають зазначати код ліцензійні умови вашого виду діяльності або закон, за яким видають вашу ліцензію, варто перевірити окремо. Ліцензійні умови, як правило, затверджує Кабінет Міністрів.

Норми, яка вимагала б переоформлювати ліцензію через перехід на NACE 2.1-UA, у законі про ліцензування немає: коди класифікатора він не згадує. Якщо ліцензію видано за окремим законом, дивитися треба його. Ліцензійні умови свого виду діяльності варто перечитати окремо; якщо код у них названо, перевірте його в таблиці відповідності.

Може. Закон про фінансовий моніторинг кодів не згадує: банк звіряє операції клієнта з наявною в нього інформацією про діяльність клієнта. Коди — частина цієї інформації, тому на практиці платежі, які не в'яжуться з кодами, викликають питання банку, а іноді й обмеження за рахунком.

Після зміни кодів дані в банку варто оновити, не чекаючи запиту.

Процедура простіша: не потрібні рішення учасників і робота зі статутом, подати можна через «Дію», а заява до податкової, за описом цієї послуги, надсилається автоматично.

Податкова логіка схожа, але не однакова. Загальний перелік заборон (підпункт 291.5.1) діє для всіх, а правило двох реєстрів — для всіх платників єдиного податку. У підприємця є і свої заборони — технічні випробування та дослідження, аудит, оренда понад встановлені площі. Наслідки теж відрізняються: підприємець першої або другої групи з доходу від виду, якого немає в реєстрі платників, сплачує 15 %.

Друга група може надавати послуги лише платникам єдиного податку та населенню, а також виробляти й продавати товари і працювати в ресторанному господарстві (підпункт 2 пункту 291.4). Понад це діють загальний перелік заборон і окремі заборони для підприємців — технічні випробування та дослідження, аудит, оренда понад встановлені площі.

Частина видів для другої групи закрита прямо: посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, доступ до інтернету, виробництво і продаж ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів і каміння. Підприємці з такими видами можуть бути лише в третій групі.

Конкретний набір підбирається під вашу діяльність — універсального списку, що підходить усім, не існує.

Для третьої групи окремого переліку дозволених видів немає. Але заборони діють: загальний перелік для платників першої–третьої груп (підпункт 291.5.1) і окремі заборони для підприємців — технічні випробування та дослідження, аудит, оренда понад встановлені площі (підпункти 291.5.2 і 291.5.3). Електронних резидентів ці заборони не стосуються (пункт 291.8). Свобода вибору ширша, ніж на другій групі, але коди на потрапляння в заборони перевіряти потрібно.

Так, і іноді це оптимальне рішення: якщо потрібний вид недоступний на першій чи другій групі, його може відкрити перехід до третьої. Заяву про зміну групи подають не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу (підпункт 298.1.5), а працювати за новим видом варто лише з цього кварталу: діяльність, не передбачена для вашої поточної групи, зобов'язує перейти на загальну систему з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому таку діяльність вели (підпункт 9 підпункту 298.2.3).

Види, заборонені для спрощеної системи (пункт 291.5), зміною групи не відкриваються — вони закриті для всіх трьох груп.

Такі ситуації ми розбираємо до подання документів, а не після.

Це поширена ситуація в тих, хто змінював коди самостійно. Розбіжність закривають заявою до податкової про зміну видів діяльності; підприємці першої та другої групи подають її не пізніше 20 числа місяця, наступного за місяцем змін.

Важливо: якщо за видом, якого немає в реєстрі платників, уже працювали, заява наслідків не скасовує — обов'язок перейти на загальну систему виникає з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3). Тому розбіжність варто закрити до того, як починати роботу за новим кодом.

Класифікатор побудований за принципом груп: якщо точної назви немає, діяльність майже завжди потрапляє до ширшої категорії. Завдання — знайти код, опис якого коректно охоплює те, чим ви займаєтесь.

Підбір «приблизно схожого» коду без аналізу опису — часта причина проблем згодом.

Формально заборону встановлено на вид діяльності, а не на код. Але якщо код суттєво не відповідає реальним операціям, це створює питання в банку і податкової.

Коди приводять у відповідність: потрібні вносять до Єдиного державного реєстру, а платник єдиного податку — ще й до Реєстру платників єдиного податку.

Робити це варто до початку діяльності, а не після. Для платника єдиного податку наслідок настає від самої роботи за видом, якого немає в реєстрі платників, — незалежно від того, чи хтось це виявив: обов'язок перейти на загальну систему виникає з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому таку діяльність вели — крім електронних резидентів третьої групи (підпункт 7 підпункту 298.2.3).

Прямого штрафу саме за код законодавство не встановлює. Наслідки настають не за сам код, а за те, що з ним пов'язано: втрата спрощеної системи, підвищена ставка податку на відповідний дохід, зупинення реєстрації податкової накладної.

Формулювання «штрафу немає» тут заспокоює хибно.

Ні, договори продовжують діяти. Компанія залишається тією самою, змінюються лише відомості про види діяльності в реєстрі.

Наявність боргу сама по собі не блокує реєстраційну дію. Але ситуацію варто розібрати: зміна кодів може перетнутися з питанням про систему оподаткування.

• Аналіз наслідків — перевіряємо, чи не зламає новий набір кодів вашу систему оподаткування;
• Перевірка статуту — чи потрібна нова редакція;
• Підбір кодів під фактичну діяльність і плани;
• Підготовка документів — рішення або протокол, заява державному реєстратору, за потреби нова редакція статуту;
• Супровід у нотаріуса — засвідчення підписів і подання документів;
• Підготовка другої заяви до податкової для платників єдиного податку;
• Звірка реєстрів після внесення змін.

Багато супроводів закінчуються на поданні документів державному реєстратору. Ми ведемо далі: готуємо другу заяву для податкової і звіряємо обидва реєстри, щоб податкова модель компанії не постраждала.

Різницю видно на тих, хто приходить після самостійної зміни: коди в реєстрі оновлені, а право на спрощену систему під питанням.

Відомості про компанію або підприємця, чинний статут, інформація про систему оподаткування й опис діяльності, яку плануєте вести. Перша консультація потрібна, щоб визначити наслідки — від них залежить і порядок дій, і вартість.

У нашій звичайній схемі через нотаріуса — так, на двох етапах. На підписання документів — учасники (якщо рішення ухвалюють загальні збори — їх голова і секретар) або їхні представники за нотаріально посвідченою довіреністю. На подання документів державному реєстратору — директор або його представник за такою самою довіреністю.

Закон допускає й інші шляхи: рішення, створене на порталі електронних сервісів і підписане кваліфікованими електронними підписами, — без нотаріуса; або надсилання документів державному реєстратору поштою — тоді підписи все одно засвідчує нотаріус. Чи підходить такий шлях вам, розбираємо на консультації.

Підприємцю — лише на поданні: особисто, через представника за нотаріально посвідченою довіреністю або онлайн з електронним підписом.

Усе інше — підбір кодів, підготовку документів, підготовку другої заяви до податкової і звірку реєстрів — беремо на себе.

Так, це перший крок роботи, а не додаткова послуга. Зміна кодів без такої перевірки — одна з причин, з яких бізнес втрачає спрощену систему.

Повідомляємо одразу і пояснюємо варіанти. Складнощі можуть виникнути, зокрема, у двох місцях: статут із переліком видів діяльності і заборонений код, про який клієнт не знав.

Відомості про види діяльності публічні — їх можна подивитися в Єдиному державному реєстрі. Платник єдиного податку може додатково безоплатно отримати витяг з реєстру платників єдиного податку (пункт 299.9 Податкового кодексу).

Ми показуємо, де саме дивитися, щоб ви могли переконатися самостійно.