Реєстрація ТОВ

Юридичний супровід реєстрації ТОВ в ATMAkali коштує від 3000 грн за онлайн-варіант без візиту до нотаріуса і 6500 грн за повний пакет супроводу. У ці суми вже включені підготовка документів, послуги нотаріуса і печатка. Додатково можуть знадобитися витрати на КЕП і банківське обслуговування за тарифами банку.

Підготовка документів в ATMAkali займає 1 день. Державний реєстратор розглядає подані документи протягом 24 годин, крім вихідних і святкових днів. При реєстрації на модельному статуті через «Дію» процедура може пройти автоматично за лічені хвилини, але цей варіант доступний не всім.

До повного пакета супроводу входить підбір КВЕДів і перевірка назви, підбір системи оподаткування, підготовка статуту та всіх установчих документів, супровід подання державному реєстратору, отримання витягу з ЄДР, допомога з відкриттям банківського рахунку, постановка на облік у податковій, печатка в подарунок і безкоштовні консультації після реєстрації.

Онлайн-варіант за 3000 грн підходить, коли не потрібен візит до нотаріуса: ми перевіряємо назву, підбираємо КВЕДи, консультуємо щодо оподаткування, готуємо повний пакет установчих документів і супроводжуємо відкриття банківського рахунку. Повний супровід додатково включає роботу з нотаріусом і печатку.

До подання документів потрібно визначити: назву компанії, юридичну адресу, розмір статутного капіталу і розподіл часток між учасниками, види діяльності (КВЕДи), хто буде директором, систему оподаткування та контакти для зв'язку з компанією. Кожне з цих рішень впливає на подальшу роботу компанії, а частина з них змінюється потім лише через окрему реєстраційну процедуру.

Для стандартної реєстрації потрібні паспортні дані та РНОКПП (ІПН) усіх засновників, дані майбутнього директора, назва компанії, юридична адреса, розмір статутного капіталу і розподіл часток, перелік видів діяльності, контакти для зв'язку з компанією та обрана система оподаткування. Якщо серед засновників є іноземці або юридичні особи, перелік документів розширюється.

Назва юридичної особи записується літерами українського алфавіту і має бути унікальною в Єдиному державному реєстрі. При перевірці унікальності враховується організаційно-правова форма: ТОВ «АТМАкалі» і БФ «АТМАкалі» вважаються різними назвами. Перед поданням документів назву варто перевірити в ЄДР, щоб не отримати відмову.

Повне найменування юридичної особи в ЄДР зазначається українською мовою, цифри допустимі. Компанія може додатково мати скорочене найменування та найменування іноземною мовою, якщо це передбачено установчими документами.

Кількість КВЕДів при реєстрації не обмежена — можна зазначити стільки видів діяльності, скільки потрібно бізнесу. Один із них обирається як основний. На практиці має сенс одразу закласти не лише поточні напрями, але й ті, що плануються, щоб потім не проходити окрему процедуру внесення змін.

Невірно підібраний КВЕД може призвести до штрафних санкцій і втрати права на спрощену систему оподаткування. Обмеження для платників єдиного податку встановлені статтею 291 Податкового кодексу — частина видів діяльності на спрощенці заборонена. Проблема зазвичай спливає не одразу, а за результатами податкової перевірки або при банківському комплаєнсі.

Так, види діяльності можна додати або змінити після реєстрації — це окрема реєстраційна процедура внесення змін до відомостей ЄДР. Вона потребує рішення учасників, підготовки документів і подання державному реєстратору. Тому продуманий набір КВЕДів на старті економить час і гроші надалі.

Так. Україна переходить на нову класифікацію видів економічної діяльності NACE 2.1-UA, гармонізовану з європейською. 2026 рік — підготовчий період, офіційне запровадження планується з 1 січня 2027 року. Наразі реєстрація видів діяльності здійснюється за чинним класифікатором КВЕД-2010 — технічної можливості зареєструвати компанію одразу за новими кодами немає.

Для більшості видів діяльності відповідність між старим і новим кодом пряма — код замінюється автоматично, без дій з боку бізнесу. Додаткові дії знадобляться тим, чий код під час переходу поділяється на кілька нових або суттєво перегруповується — у цьому випадку потрібний код обирається вручну. Окремо варто врахувати: якщо КВЕДи згадані у статуті, статут теж потребуватиме коригування. Ми відстежуємо ці зміни та підбираємо коди з урахуванням того, як вони виглядатимуть після переходу.

Мінімальний розмір статутного капіталу ТОВ законом не встановлений — учасники визначають його самостійно, і теоретично він може бути символічним. Водночас більший капітал підвищує довіру банків і контрагентів, особливо при роботі з тендерами та великими партнерами.

Внесок до статутного капіталу можливий грошима, майном (наприклад, обладнанням чи нерухомістю) або майновими правами. Грошовий внесок вноситься на рахунок компанії. Вид і порядок внесення внеску фіксуються в рішенні учасників.

Розподіл часток учасники визначають самостійно — у відсотках або сумах, наприклад 60% і 40%. Розмір частки напряму впливає на голосування: більшість часток дає контроль над рішеннями. Поділ 50/50 зазвичай не рекомендуємо — при розбіжностях ухвалення рішень може повністю заблокуватися. Розподіл фіксується в протоколі.

ТОВ може створити один засновник або декілька: кількість учасників законом не обмежується — стаття 4 Закону про ТОВ. Засновниками можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, зокрема іноземні. Від кількості та складу учасників залежить структура управління, яку варто закласти в статут.

За двох і більше учасників ключовими стають розподіл часток і правила ухвалення рішень. Поділ 50/50 створює ризик блокування: при розбіжностях жоден учасник не може провести рішення самостійно. У статуті варто заздалегідь прописати порядок голосування з важливих питань, правила виходу учасника і продажу частки — інакше ці ситуації доведеться вирішувати в конфлікті або в суді.

Юридично — ні: мінімальний розмір статутного капіталу для ТОВ законом не встановлений, учасники визначають його самостійно. Практично — так. Символічний капітал у поєднанні з невизначеною адресою, випадково підібраними КВЕДами та відсутністю документообігу формує у банку та великих контрагентів враження «технічної» компанії. Це ускладнює відкриття рахунку та роботу з серйозними партнерами. Кожне з цих рішень окремо виглядає формальністю. Разом вони формують те, як вашу компанію бачить ринок.

Рівний розподіл часток виглядає справедливим, але створює ризик блокування: за розбіжностей жоден з учасників не може провести рішення, а компанія опиняється в глухому куті. Варіанти, які варто розглянути: нерівний розподіл (наприклад, 60/40) або детально прописаний у статуті механізм вирішення спорів. Це той випадок, коли власний статут виправданий більше за модельний.

Модельний статут — це типовий документ, затверджений державою: він дозволяє зареєструвати компанію швидше, зокрема автоматично через «Дію», але не враховує особливості конкретного бізнесу. Власний статут розробляється під структуру власників і дозволяє прописати порядок ухвалення рішень, повноваження директора, правила виходу учасників і продажу часток.

Власний статут зазвичай потрібен, коли у компанії кілька учасників, планується вхід інвесторів, є домовленості про порядок управління або виходу з бізнесу. Статут пишеться один раз, а працює роками: значна частина корпоративних спорів виникає саме через типовий статут, положення якого ніхто не читав заздалегідь.

Так, засновник може бути директором своєї компанії — це поширена практика, особливо коли учасник один. За загальним правилом директор є найманим працівником ТОВ: з ним оформлюються трудові відносини, нараховується заробітна плата, сплачуються податки і ЄСВ. Водночас в установчих документах можна передбачити, що засновник виконує функції керівника без нарахування заробітної плати — за роз'ясненнями податкової це допустимо на період, поки компанія не веде діяльність і за її рахунками немає оборотів.

Директором ТОВ може бути громадянин України, а також іноземець, який має посвідку на постійне проживання в Україні. Для іноземців без такого статусу знадобиться дозвіл на застосування праці іноземців.

За загальним правилом директор перебуває у трудових відносинах з компанією, тому йому нараховується заробітна плата не нижче мінімальної, встановленої законом, зі сплатою податків і ЄСВ. Це стосується і випадку, коли директором є єдиний засновник. Виняток — період, поки компанія не веде діяльність: в установчих документах можна передбачити, що засновник виконує функції керівника без нарахування заробітної плати. За роз'ясненнями податкової це допустимо, поки за рахунками компанії немає оборотів.

Кінцевий бенефіціарний власник — це фізична особа, яка реально стоїть за компанією: володіє часткою від 25% статутного капіталу або в інший спосіб контролює її рішення. Бенефіціаром визнається саме людина, а не юридична особа, тому при складній структурі володіння ланцюжок розкривають до конкретних фізичних осіб. Відомості про бенефіціара та структура власності подаються при реєстрації обов'язково — без них у реєстрації відмовлять.

Структура власності — це документ, що відображає, хто і через які зв'язки володіє компанією аж до кінцевих фізичних осіб. Вона подається разом із заявою про реєстрацію. Для компаній з простою структурою (один-два засновники — фізичні особи) документ нескладний, для схем з юридичними особами та нерезидентами він ускладнюється.

Законодавство визначає місцезнаходження юридичної особи як адресу органу управління компанії, тому реєстрація за адресою проживання засновника або директора в принципі можлива. Водночас варто враховувати, що ця адреса стане публічною в ЄДР і використовуватиметься для офіційної кореспонденції від державних органів, банків і контрагентів, а також при перевірках контролюючими органами.

Прямої законодавчої заборони на реєстрацію кількох компаній за однією адресою немає, але податкова використовує поняття «адреса масової реєстрації». Якщо за однією адресою зареєстровано багато компаній, зазвичай понад 50, це може привернути додаткову увагу контролюючих органів і ускладнити проходження банківського комплаєнсу. Тому до вибору адреси варто підходити свідомо.

ТОВ може працювати на загальній системі (податок на прибуток), на загальній системі з ПДВ або на спрощеній — третя група єдиного податку зі ставкою 5% без ПДВ чи 3% з ПДВ. Вибір залежить від планованого обороту, кола контрагентів і того, чи працюють партнери з ПДВ.

Заява про перехід на спрощену систему оподаткування подається протягом 10 днів з дня державної реєстрації ТОВ. Якщо цей строк пропустити, компанія автоматично залишається на загальній системі, а перейти на спрощену можна буде лише з наступного кварталу. Це одна з найчастіших і найдорожчих помилок при самостійній реєстрації.

ТОВ втрачає право на спрощену систему, якщо сукупність часток у статутному капіталі, що належать юридичним особам — неплатникам єдиного податку, становить 25% або більше. Це обмеження варто враховувати ще на етапі визначення структури власності, до подання документів на реєстрацію.

Реєстрація платником ПДВ буває обов'язковою при досягненні встановленого законом обсягу операцій і добровільною — за рішенням компанії. Добровільна реєстрація має сенс, якщо основні контрагенти працюють з ПДВ.

Через «Дію» подається заява про реєстрацію на модельному статуті: сервіс перевіряє дані і за відсутності перешкод реєстрація проходить автоматично. Сервіс виконує лише технічну частину — він не підбирає КВЕДи під обмеження спрощеної системи, не перевіряє їх поєднуваність, не готує статут під структуру власників і не нагадує про строк подання заяви на спрощену систему.

Так, зареєструвати ТОВ можна дистанційно — ми готуємо документи і супроводжуємо подання, вам не потрібно приїжджати в офіс чи до нотаріуса. Послуга працює по всій Україні. Онлайн-варіант юридичного супроводу в ATMAkali коштує від 3000 грн.

Автоматична реєстрація на модельному статуті через «Дію» доступна не в усіх випадках. Якщо серед засновників є юридичні особи або іноземці, або у майбутнього керівника немає біометричного паспорта, реєстрація проходить за участі державного реєстратора. Також автоматичний варіант не підходить, якщо компанії потрібен власний статут.

Зареєструвати ТОВ самостійно справді можна. Різниця в тому, що реєстрація — це технічна дія, а до неї ухвалюється низка рішень: КВЕДи та їх обмеження, система оподаткування і строк подання заяви, статут під структуру власників, юридична адреса. Помилки в цих рішеннях зазвичай проявляються пізніше — при податковій перевірці або банківському комплаєнсі — і виправляються окремими процедурами.

Перелік підстав для відмови в державній реєстрації встановлений статтею 28 Закону про державну реєстрацію і є вичерпним — відмовити з підстав, не передбачених цією статтею, не можна. Серед частих причин: неповний комплект документів, помилки в їх оформленні, невідповідність статуту вимогам закону, відсутність відомостей про кінцевого бенефіціарного власника.

При відмові державний реєстратор зазначає конкретну підставу з посиланням на закон. Після усунення причини документи подаються повторно. Саме тому має сенс перевірити комплект до першого подання: повторне подання — це додатковий час, а іноді й втрачені строки за домовленостями з контрагентами.

Якщо помилка (описка, граматична чи арифметична) допущена суб'єктом державної реєстрації, заявник повідомляє про це, реєстратор перевіряє відповідність відомостей документам і при підтвердженні виправляє помилку безоплатно в день звернення. Якщо ж помилка була в самих поданих документах, знадобиться процедура внесення змін.

Так, і це одна з поширених причин відмови: дані про засновників, подані на реєстрацію, не збігаються з відомостями, які вже містяться в Єдиному державному реєстрі або інших державних реєстрах. Розбіжність може бути в написанні прізвища, паспортних даних, податковому номері чи адресі. Тому дані звіряються до подання, а не після відмови.

Після отримання витягу з ЄДР важливо перевірити в реєстрі податкової, що компанію внесли як платника за обраною системою оподаткування — це підтверджує, що заяву опрацьовано. Далі: отримати кваліфікований електронний підпис, відкрити банківський рахунок, організувати бухгалтерський облік і оформити трудові відносини з директором. Без банківського рахунку компанія не зможе приймати оплати і сплачувати податки.

Для відкриття рахунку банк зазвичай запитує статут, витяг з ЄДР, паспорти та РНОКПП засновників і директора, документи про повноваження керівника. Додатково банк проводить комплаєнс-перевірку: його цікавить не формальна відповідність реєстру, а реальний зміст діяльності компанії. Точний перелік залежить від банку.

Використання печатки не є обов'язковим за законом — компанія може працювати без неї. Водночас частина контрагентів і державних органів за звичкою очікує печатку на документах, тому багато компаній її замовляють. У повному пакеті супроводу ATMAkali печатка входить у вартість.

ТОВ зобов'язане вести бухгалтерський облік і подавати звітність з моменту реєстрації, навіть якщо діяльність ще не почалася. Обсяг звітності у ТОВ помітно більший, ніж у ФОП: фінансова звітність, податкові декларації, кадровий облік. Тому питання бухгалтерського супроводу варто вирішити до перших операцій.

Навіть за відсутності діяльності у ТОВ зберігаються обов'язки: подання звітності у встановлені строки. Відсутність оборотів не звільняє від звітності, а неподані звіти призводять до штрафів.

Так, закон не обмежує коло іноземних осіб, які можуть створити ТОВ в Україні: засновником може бути іноземний громадянин, особа без громадянства або іноземна компанія. Водночас процедура має особливості: документи іноземного засновника потребують апостиля, перекладу українською мовою та нотаріального засвідчення підпису перекладача. Засновнику-нерезиденту, який виступає як фізична особа, додатково потрібно отримати РНОКПП.

Директором ТОВ може бути іноземець, який має посвідку на постійне проживання в Україні. В інших випадках знадобиться дозвіл на застосування праці іноземців, який оформлює роботодавець.

Так. Якщо серед засновників є фізична особа-нерезидент, їй необхідно отримати реєстраційний номер облікової картки платника податків до реєстрації компанії. Без цього номера реєстраційні дії не проводяться.

З травня 2026 року порядок розширено: заяву можна подати не лише особисто в податковій, а й через електронні сервіси, центри надання адміністративних послуг та консульські установи. Запроваджено електронну картку платника податків. Для тих, хто перебуває за кордоном, це принципово змінює ситуацію — приїзд в Україну лише заради отримання номера більше не обов'язковий.

ТОВ зазвичай обирають, коли у бізнесу кілька власників, плануються великі B2B-контракти, тендери, зовнішньоекономічна діяльність або залучення інвестицій. Ключова відмінність — обмежена відповідальність: учасники ризикують у межах внесків до статутного капіталу. Натомість процедура реєстрації складніша, а обсяг обліку та звітності більший, ніж у ФОП.

За загальним правилом учасник ТОВ за зобов'язаннями компанії не відповідає: компанія відповідає самостійно і всім належним їй майном. Ви ризикуєте тим, що внесли до статутного капіталу, — особисте майно не зачіпається. Це і є головна перевага форми. Виняток — учасник, який не вніс вклад повністю: він відповідає солідарно в межах невнесеної частини. Водночас законодавство передбачає окремі випадки відповідальності керівника та учасників.

Бронювання працівників доступне лише юридичним особам — ФОП не може забронювати ні себе, ні найманих працівників. У цьому сенсі ТОВ справді відкриває можливість, якої у ФОП немає. Але важливо розуміти: сама по собі реєстрація ТОВ броні не дає. Бронювання доступне підприємствам оборонно-промислового комплексу та компаніям, визнаним критично важливими, — вони включаються до спеціального переліку. Тобто ТОВ — це необхідна умова, але не достатня. Якщо бронювання співробітників входить до ваших завдань, це варто обговорити до реєстрації: від виду діяльності та структури компанії залежить, наскільки реалістична перспектива потрапити до переліку.

Обов'язок вести військовий облік працівників поширюється на підприємства і виникає з появою найманих працівників, а не з моменту реєстрації самої компанії. За порушення правил військового обліку передбачена відповідальність, тому організувати його варто одразу з прийомом першого співробітника, а не відкладати.

Періодичність перевірок залежить від статусу компанії: підприємства, які здійснюють бронювання або виконують мобілізаційні завдання, перевіряються частіше за інших.

Ключова відмінність: юридична особа може претендувати на бронювання працівників за дотримання встановлених умов, ФОП такої можливості не має. Водночас у ТОВ з'являються й обов'язки — ведення військового обліку працівників з відповідною відповідальністю.

Відкрити рахунок можна, але банк проводить перевірку клієнта, і новостворені компанії розглядаються уважніше за інших. Банк дивиться на сукупність: розмір статутного капіталу, юридичну адресу, обрані КВЕДи, наявність реальних ресурсів для заявленої діяльності. Якщо картина виглядає неузгодженою, питань буде більше, а процес — довшим.

Основні ознаки, що привертають увагу банку: невідповідність операцій заявленому виду діяльності, відсутність ресурсів для ведення бізнесу, зв'язки з іншими компаніями через спільну адресу, спільного бухгалтера чи доступ з однієї IP-адреси, а також компанії, які формально існують, але фактично діяльності не ведуть. Це не означає, що вам відмовлять. Це означає, що рішення, ухвалені на етапі реєстрації, мають продовження у відносинах з банком.

Ще на етапі реєстрації: обрати КВЕДи, що відповідають реальній діяльності, а не «про всяк випадок»; вказати адресу, за якою вас справді можна знайти; сформувати статутний капітал у розмірі, логічному для заявленого бізнесу; підготувати документи, що підтверджують суть діяльності — договори, приміщення, обладнання. Це ті самі рішення, які ухвалюються під час реєстрації, — але ухвалені з думкою про банк, а не формально.

Банки застосовують підвищену увагу до новостворених і непрацюючих компаній, що може виражатися в обмеженнях за операціями. Якщо реальні обороти вищі за встановлені банком пороги, розумніше звернутися до банку заздалегідь з підтверджувальними документами, а не чекати запитань постфактум.