Зміна засновника ТОВ за 1 день

Продаж частки — це правочин відчуження корпоративних прав. Порядок такий: перевіряємо статут на обмеження, дотримуємося переважного права інших учасників, укладаємо договір купівлі-продажу, потім підписуємо акт приймання-передачі частки — і саме на ньому нотаріус засвідчує справжність підписів. Акт подається державному реєстратору для внесення змін до реєстру.

Важливий момент, який часто описують невірно: сам договір нотаріально не посвідчується і реєстратору не подається. Реєстратору йде акт приймання-передачі, складений на спеціальному нотаріальному бланку. Договір залишається у сторін — він захищає ваші інтереси, фіксуючи ціну, порядок розрахунків і гарантії, але до реєстру не потрапляє.

Компанія при цьому продовжує працювати — змінюється лише склад учасників.

Окремо варто розуміти, з якого моменту частка вважається переданою: підписаних договору й акта для цього замало.

Юридично «продажу підприємства» як правочину не існує. Продаються корпоративні права — частка у статутному капіталі. Для вас результат той самий: ви перестаєте бути власником бізнесу. Але оформлюється це як відчуження частки, а не як продаж компанії.

Так, але лише при продажу. Якщо ви продаєте частку третій особі, інші учасники мають переважне право придбати її на тих самих умовах, які запропоновані сторонньому покупцеві.

Ви зобов'язані письмово повідомити решту учасників про намір продати частку, вказавши ціну, розмір частки та інші умови продажу.

При даруванні переважне право не застосовується — це безоплатний правочин.

Статут або корпоративний договір можуть встановлювати інший порядок, а при продажу на публічних торгах переважне право не діє.

Якщо переважне право порушено, учасник може через суд вимагати переведення на себе прав покупця. Строк позовної давності за такими вимогами — один рік.

Відмова фіксується документально — як правило, у протоколі загальних зборів або окремими заявами. Після цього частку можна продавати вільно на погоджених умовах.

Так, за дотримання переважного права інших учасників і обмежень статуту. Деякі статути прямо забороняють відчуження частки стороннім без згоди загальних зборів.

Так, частка подільна — можна продати її частину, залишившись учасником з меншим розміром. Це поширений варіант при залученні партнера.

Важливе обмеження: продати частку можна лише в тій частині, в якій вона фактично оплачена. Якщо вклад до статутного капіталу внесено не повністю, неоплачену частину продати не можна.

Формально сторони вільні у визначенні ціни, і продаж нижче номіналу сам собою податку не створює: інвестиційний прибуток рахується як різниця між ціною продажу і документально підтвердженими витратами на придбання — підпункт 170.2.2 ПК України. Продали дешевше, ніж купували, — прибутку немає.

Якщо ціна нижче номіналу обґрунтована реальним станом компанії (збитки, борги), це варто підтвердити документально до правочину.

Як рахується податок при продажу нижче номіналу: продаж дешевше номіналу не порушення, але має свої податкові наслідки — виникає інвестиційний збиток.

Так, від статусу продавця залежить порядок оподаткування і склад документів. Фізична особа декларує дохід самостійно, юридична — відображає операцію в обліку.

Для компанії-продавця це операція з фінансовими інвестиціями: вона відображається в бухгалтерському обліку і впливає на податок на прибуток. Порядок відрізняється від продажу фізичною особою.

Так, але не для договору. Нотаріус засвідчує справжність підписів на акті приймання-передачі частки, і акт при цьому обов'язково викладається на спеціальному бланку нотаріальних документів. Без такого засвідчення державний реєстратор відмовить у реєстрації.

Сам договір купівлі-продажу нотаріального посвідчення не потребує — закон цього не передбачає. Але договір усе одно потрібен: акт лише фіксує факт передачі частки і посилається на договір, а всі істотні умови — ціна, порядок розрахунків, гарантії продавця — містяться саме в договорі.

Ми організовуємо роботу з нотаріусом і готуємо обидва документи.

Загальний термін для будь-якої передачі частки іншій особі: продаж, дарування, міна. Відрізняються податкові наслідки і склад документів, а процедура реєстрації змін — однакова.

Докладно про те, що таке корпоративні права і що саме переходить до покупця — у розборі продажу частки.

Так, і це головний документ правочину для захисту сторін — насамперед покупця. У договорі фіксуються розмір частки, ціна, порядок розрахунків, гарантії та запевнення продавця.

При цьому договір не подається реєстратору і не посвідчується нотаріально — до реєстру йде акт приймання-передачі. Через це договором іноді нехтують, що помилка: акт фіксує лише факт передачі, а все інше — включно з обов'язком заплатити — живе в договорі.

Типовий договір з інтернету часто не враховує положення вашого статуту — ми готуємо документ під конкретну ситуацію.

Продаж частки — ви знаходите покупця і передаєте йому частку за договором. Гроші отримуєте від покупця, одразу і за домовленістю.

Вихід — ви подаєте заяву і виходите зі складу учасників. Покупець не потрібен, але розрахунок з вами проводить сама компанія, і строк цього розрахунку може сягати року.

Який шлях доступний саме вам — залежить від розміру частки та ситуації в компанії.

Залежить від розміру частки. Якщо ваша частка менше 50% — ви можете вийти у будь-який час, згода інших учасників не потрібна. Якщо частка 50% або більше — за загальним правилом вихід можливий лише за згодою решти.

Але є важливий виняток: статутом може бути передбачено, що учасник з часткою 50% і більше виходить без згоди решти. Таке положення вноситься до статуту або виключається з нього одностайним рішенням загальних зборів за участю всіх учасників.

Тому перше питання на консультації — який у вас відсоток, а друге — що написано в статуті.

Ще один строк: якщо згода потрібна, рішення щодо неї може бути прийнято протягом одного місяця з дня подання заяви, якщо статутом не встановлено інший строк. А вийти ви можете протягом місяця з дня, коли згоду надав останній учасник.

Закон дає учасникам право надати згоду, але порядку, у якому таку згоду можна отримати примусово, не встановлює.

Але вихід із положення є: позбутися корпоративних прав можна цивільно-правовим правочином — продати або подарувати частку. Згода інших учасників на продаж не потрібна в тому ж обсязі, що на вихід, хоча переважне право дотримати треба.

Фактично це означає: коли вихід заблоковано, працює продаж частки.

Ні. Закон прямо забороняє вихід учасника, внаслідок якого в товаристві не залишиться жодного учасника.

Це стосується не лише єдиного учасника: якщо з компанії виходять усі, останній вийти вже не зможе.

Реальні варіанти в цій ситуації: продати або подарувати частку новому власнику чи ліквідувати компанію. Ми розбираємо обидва на консультації.

Так. Справжність підпису на заяві про вихід засвідчується нотаріально, і заява обов'язково викладається на спеціальному бланку нотаріальних документів.

Заява в простій письмовій формі реєстратору не годиться: нотаріальне засвідчення підпису і спеціальний бланк вимагає сама частина п'ята статті 17 Закону № 755-IV, і без них реєстраційну дію не проведуть.

Якщо для виходу потрібна згода інших учасників (частка 50% і більше), підписи на таких згодах теж засвідчуються нотаріально.

З дня державної реєстрації вашого виходу, а не з дати подання заяви. До внесення запису до реєстру ви формально залишаєтесь учасником.

Законом строк не встановлено — заява подається тоді, коли ви прийняли рішення.

Це одна з найчастіших ситуацій. Якщо ваша частка менше 50%, згода другого учасника взагалі не потрібна — вихід оформлюється без нього.

Якщо частка 50% і більше, працюємо через альтернативний сценарій: продаж або дарування частки. Ми супроводжуємо вихід за заявою за 1 день — за умови, що ваша ситуація дозволяє ним скористатися.

Вихід зі складу учасників і зобов'язання компанії — різні речі. Компанія відповідає своїм майном, а учасник за її зобов'язаннями не відповідає — ризикує лише внеском. Але якщо до вас як до учасника чи директора є окремі підстави для відповідальності, вихід їх не скасовує.

Порядок той самий: розмір вашої частки визначає, чи потрібна згода. Згода потрібна від решти учасників спільно, а не від кожного окремо в довільній формі — вона оформлюється документально.

Так. Учасник може відмовитися від отримання вартості частки — це його право. Відмова оформлюється документально, щоб згодом не виникло спорів.

Такий варіант обирають, коли компанія фактично не працює, вартість частки близька до нуля, або коли важливіше вийти швидко, ніж отримати гроші.

Частка переходить до товариства і далі розподіляється в порядку, передбаченому законом і статутом: її можуть розподілити між учасниками, що залишилися, продати третій особі або погасити зі зменшенням статутного капіталу. Порядок і строки цих дій регулюються законом.

Так, за домовленістю розрахунок можливий майном компанії. Рішення оформлюється протоколом загальних зборів, де фіксується вартість майна, що передається, та актом приймання-передачі.

Важливо: це саме домовленість — вимагати майно замість грошей учасник не вправі, якщо інше не встановлено статутом.

Отримання майна замість грошової виплати не скасовує податкових наслідків — дохід виникає і в цьому випадку. Порядок залежить від виду майна та його вартості, розбираємо індивідуально.

Залежить від того, що є у компанії і що потрібно вам. Якщо у компанії немає вільних коштів, але є обладнання чи транспорт, розрахунок майном може виявитися єдиним реальним варіантом отримати хоч щось.

Так, при виході учасник має право на виплату вартості своєї частки. Але тут є два моменти, про які варто знати заздалегідь: як рахується вартість і в який строк компанія зобов'язана виплатити.

Вартість визначається виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників пропорційно до розміру вашої частки. Розрахунок ведеться не від номіналу і не від балансових цифр, а від реальної ринкової вартості компанії як цілісного майнового комплексу.

Вартість фіксується на день, що передував дню подання заяви про вихід.

Це означає, що вартість частки не дорівнює сумі, яку ви колись внесли до статутного капіталу. Вона може виявитися і суттєво більшою, і меншою.

Важливо: компанія виплачує вартість частки пропорційно до оплаченої частини вашої частки. Якщо вклад внесено не повністю — розрахунок буде від фактично оплаченого.

За загальним правилом — протягом одного року з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, якщо статутом не встановлено інший строк.

Рік — це не затримка і не порушення, а встановлений законом граничний строк. Якщо ви розраховуєте на швидкі гроші, це потрібно враховувати при виборі між виходом і продажем частки: при продажу розрахунок відбувається за домовленістю з покупцем.

Так. Товариство надсилає учаснику повідомлення про вартість його частки з обґрунтованим розрахунком — не пізніше 30 днів з дня, коли дізналося про вихід.

Спочатку фіксуємо факт: чи подано заяву, чи зареєстровано вихід, чи надсилалося повідомлення про вартість. Далі — досудова вимога, а за відсутності результату стягнення через суд. Що акуратніше оформлені документи на вході, то простіший цей шлях.

Обов'язковою оцінка стає, якщо це прямо передбачено статутом товариства. В інших випадках розрахунок робиться за даними фінансової звітності, але при спорі про вартість оцінка стає основним аргументом.

Так, якщо є підстави вважати розрахунок невірним — наприклад, активи занижено або не враховано майно. Це окремий спір, і його перспективи залежать від документів.

Так, дарування — один зі способів відчуження частки. Механізм той самий, що при продажу: укладається договір дарування, потім підписується акт приймання-передачі частки, на якому нотаріус засвідчує справжність підписів. Акт подається реєстратору.

Договір дарування, як і договір купівлі-продажу, нотаріально не посвідчується і реєстратору не подається.

Якщо частка дарується члену сім'ї першого або другого ступеня споріднення (чоловік, дружина, батьки, діти, рідні брати і сестри, баба, дід, онуки) — ставка податку на доходи фізичних осіб нульова, військовий збір не нараховується, декларація за таким дарунком не подається.

Якщо обдарований — резидент, але не з цього кола, ставка становить 5 %, і поверх неї йде військовий збір.

Якщо дарувальник або обдарований — нерезидент, ставка 18 % незалежно від родинного зв'язку. Споріднення саме собою від неї не звільняє.

Обов'язок задекларувати дохід і сплатити податки лежить на обдарованому, а не на дарувальнику.

Договір дарування, акт приймання-передачі частки з нотаріальним засвідченням підписів, документи, що підтверджують родинні зв'язки, і реєстрація змін у реєстрі.

Підтвердження родинних зв'язків принципове: без нього пільга з податків не застосовується.

Форма договору залежить від статуту компанії, складу учасників і того, чи дарується вся частка чи частина. Універсальний зразок з інтернету часто не враховує ці умови.

Уточнення: відмову реєстратора викликає не помилка в договорі (його реєстратор не бачить), а помилка в акті приймання-передачі — саме він подається на реєстрацію. Але кривий договір створює іншу проблему: спір між сторонами, який спливає вже після переходу частки.

З точки зору податків: дарування члену сім'ї першого або другого ступеня споріднення оподатковується за нульовою ставкою, дарування іншому резиденту — 5 % плюс військовий збір, а якщо одна зі сторін нерезидент — 18 %. Продаж оподатковується за іншими правилами і від ступеня спорідненості не залежить.

З точки зору захисту: договір купівлі-продажу з реальним розрахунком складніше оскаржити, ніж дарування. Вибір залежить від того, кому і навіщо передається частка.

Так, але лише у випадках, прямо передбачених законом, і через процедуру, а не за бажанням решти учасників. Виключення принципово відрізняється від добровільного виходу: тут рішення приймається без згоди самого учасника.

Основний випадок — заборгованість із внесення вкладу до статутного капіталу. Якщо учасник прострочив внесення вкладу, виконавчий орган надсилає йому письмове попередження з додатковим строком. Якщо і після цього вклад не внесено, загальні збори вправі прийняти рішення про виключення.

Підстави обмежені законом. Найпоширеніша — несплата вкладу до статутного капіталу після письмового попередження та надання додаткового строку.

При цьому виключення — не єдиний варіант у такій ситуації. Загальні збори можуть замість виключення зменшити статутний капітал на розмір неоплаченої частини, перерозподілити неоплачену частку між іншими учасниками або прийняти рішення про ліквідацію товариства.

Окрема підстава — спадкоємці частки менше 50%, які не подали заяву про вступ протягом року.

Вихід — ініціатива самого учасника, він подає заяву. Виключення — рішення товариства щодо учасника, який іти не збирається. Звідси й різні вимоги до документів, і високий ризик судового спору.

Так, рішення оформлюється протоколом загальних зборів. Документ має містити підставу виключення та підтвердження дотримання процедури — від цього залежить, чи встоїть рішення в суді.

Частка переходить до товариства, а виключеному учаснику виплачується її вартість — за тими самими правилами, що при виході.

Так, і такі спори поширені. Саме тому процедура має бути бездоганною документально: підстава, повідомлення, кворум, протокол.

Є два принципово різні шляхи: новий учасник купує частку в чинного або вносить вклад зі збільшенням статутного капіталу. Від вибору залежать документи, податки і те, чи розмиваються частки наявних учасників.

Без збільшення — новий учасник купує частину частки в чинного. Капітал не змінюється, гроші отримує продавець, частки перерозподіляються.

Зі збільшенням — новий учасник вносить вклад у компанію. Капітал зростає, гроші йдуть у компанію, а частки наявних учасників пропорційно зменшуються.

Перший варіант — спосіб продати частину бізнесу, другий — спосіб залучити інвестиції.

При купівлі частки товариство не голосує: згода решти потрібна, лише якщо її вимагає статут, а самі вони мають право купити частку першими — це їхнє переважне право. При збільшенні капіталу рішення ухвалюють загальні збори трьома чвертями голосів усіх учасників, і кожен учасник має право першим внести свою частку збільшення; обійти цей етап можна лише статутом або одностайним рішенням.

При купівлі частки — перерозподіляються між продавцем і покупцем, у решти не змінюються. При збільшенні капіталу номінал часток тих, хто не вносив додатковий вклад, лишається тим самим, а їхній відсоток зменшується, бо капітал став більшим. Статут може заборонити змінювати співвідношення часток — тоді цей шлях закритий.

Так, це класична зв'язка: новий учасник входить, ви виходите. Часто це робиться одним правочином — так швидше і дешевше, ніж дві окремі дії.

Частка переходить до спадкоємця без згоди інших учасників — це прямо встановлено законом. Спадкоємці оформлюють право на неї у загальному порядку: свідоцтво про право на спадщину видається зі спливом шести місяців з дня відкриття спадщини.

До оформлення спадкових прав розпорядитися часткою не можна, і це може блокувати частину корпоративних рішень.

Ні: частка й участь — різні речі. Частка переходить до спадкоємця за законом, без згоди решти учасників, а учасником він стає, подавши заяву про вступ до товариства.

Частина друга статті 23 закону про ТОВ це прямо передбачає: якщо частка померлого становила менше 50%, а спадкоємці протягом року з дня закінчення строку для прийняття спадщини заяву не подали, — товариство вправі виключити такого учасника. Рішення приймається без урахування голосів учасника, якого виключають.

Якщо частка 50% і більше, виключення не застосовується: без цих голосів товариство може ухвалювати лише рішення, пов'язані з ліквідацією.

Поки спадщину приймають, для управління корпоративними правами нотаріус може призначити управителя спадщини — стаття 61 закону «Про нотаріат». Чи може управитель голосувати на зборах, Верховний Суд у справі № 924/68/25 залишив без висновку, а спадкоємці до вступу в товариство не голосують.

Якщо без голосів за цією часткою збори не можуть ухвалити рішення, ситуацію розбирають окремо — іноді допомагають положення статуту.

Дитина вважається такою, що прийняла спадщину, без заяви — частина четверта статті 1268 Цивільного кодексу. За малолітню дитину правочини вчиняють батьки або опікун. Неповнолітня особа від 14 років має право сама бути учасником товариства, якщо закон або статут цього не забороняє, а інші правочини вчиняє за згодою батьків або піклувальника.

Орган опіки бере участь не в кожній дії. Його дозволу або згоди вимагають, зокрема, відмова від спадщини і правочини з переліку частини другої статті 177 Сімейного кодексу, а правочин, за яким дитина безоплатно набуває майно у власність, з 25.05.2026 дозволу не потребує. Частку в ТОВ цей перелік прямо не називає, тому дії з нею перевіряють окремо.

Спадкоємець отримує частку в компанії, а не її зобов'язання. Компанія відповідає за своїми боргами самостійно, а учасник за ними не відповідає — ризикує лише внеском. Але якщо вартість частки фактично від'ємна через борги, спадщина може виявитися марною.

Для реєстраційних дій знадобиться рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою або померлою. Без судового рішення оформити зміни не можна.

Розмір частки визначається вкладом до статутного капіталу і фіксується в реєстрі. Саме частка визначає обсяг прав: кількість голосів, право на частину прибутку і на майно при ліквідації.

Рівні частки виглядають справедливо, але створюють ризик блокування: за розбіжностей жоден учасник не може провести рішення. Окремо ускладнюється вихід — за частки рівно 50% потрібна згода другого учасника, а при конфлікті він її просто не дає.

Судова практика в таких спорах складається не на користь учасника, який виходить. Якщо ви на старті бізнесу — варто розглянути нерівний розподіл або прописати в статуті механізм вирішення тупикових ситуацій.

Можливість самостійно проводити рішення, які потребують простої більшості. Але ключові питання — зміна статуту, збільшення капіталу, припинення товариства — потребують кваліфікованої більшості, і однієї контрольної частки для них може не вистачити.

Так, через перерозподіл часток між чинними учасниками або через збільшення статутного капіталу. Оформлюється рішенням загальних зборів і реєструється в реєстрі.

Учасник за зобов'язаннями товариства не відповідає — ризикує лише тим, що вніс: що більша частка, то більша сума ризику. Окремі підстави відповідальності (наприклад, для директора або при доведенні до банкрутства) від розміру частки не залежать.

Дохід від продажу частки належить до операцій з інвестиційними активами. Оподатковується не вся сума продажу, а інвестиційний прибуток — позитивна різниця між отриманим доходом і документально підтвердженими витратами на придбання частки.

Якщо різниці немає або вона від'ємна, оподатковуваного прибутку не виникає. Ставка податку на доходи фізичних осіб — 18%, плюс військовий збір.

Важливо: до продажу інвестиційного активу прирівнюється і повернення учаснику коштів чи майна, раніше внесених до статутного капіталу, — при виході зі складу учасників, зменшенні капіталу або ліквідації товариства. Тобто вихід із виплатою частки оподатковується за тими самими правилами.

Якщо ціна продажу дорівнює документально підтвердженим витратам на придбання, оподатковуваного доходу не виникає. Але витрати потрібно підтвердити документами — без них база може бути визначена від повної суми.

Так. Повернення коштів або майна, раніше внесених до статутного капіталу, при виході зі складу учасників прирівнюється законом до продажу інвестиційного активу. Отже, застосовується той самий механізм: оподатковується різниця між отриманою сумою і документально підтвердженими витратами на придбання частки.

Звідси практичний висновок: зберігайте документи, що підтверджують внесення вкладу. Без них витрати підтвердити нічим, і база може бути визначена від повної суми виплати.

Фізична особа, яка отримала інвестиційний прибуток, подає річну податкову декларацію про майновий стан і доходи — звітним періодом вважається календарний рік. Облік фінансового результату за операціями з інвестиційними активами ведеться платником податку самостійно, окремо від інших доходів і витрат.

При даруванні декларацію подає обдарований.

Прибуток нерезидента від продажу корпоративних прав української компанії може вважатися доходом із джерелом походження з України. Порядок залежить від структури правочину та застосовної конвенції про уникнення подвійного оподаткування — ставка і база в різних випадках відрізняються.

Ставка військового збору становить 5%.

Залежить від способу. Реєстратору подається не все, що ви підписуєте, — частина документів залишається у сторін.

При продажу або даруванні частки реєстратору йде: акт приймання-передачі частки (нотаріальний бланк, підписи засвідчені), заява про реєстраційну дію, структура власності, квитанція про сплату адміністративного збору. Договір залишається у сторін.

При виході учасника реєстратору йде: заява про вихід (нотаріальний бланк), згоди решти учасників — якщо ваша частка 50% і більше і статут не дозволяє вихід без згоди, заява про реєстраційну дію, структура власності, квитанція.

Від вас на старті потрібні: статут, паспортні дані та податкові номери сторін, відомості про розмір частки.

Закон не вимагає вносити зміни до статуту або подавати його нову редакцію при переході частки — для реєстрації зміни учасника це не потрібно.

Але на практиці сенс змінити статут є, якщо в ньому поіменно перелічені учасники та розміри часток: розбіжність між статутом і реєстром створює питання у банків і контрагентів. Якщо статут модельний або складений без прив'язки до персоналій — міняти нічого.

Документ, що фіксує рішення учасників. Потрібен при введенні нового учасника, збільшенні капіталу, розподілі частки, виключенні учасника. При простому продажу частки між сторонами — не завжди.

Можливі обидва варіанти: з вашою присутністю або за нотаріально посвідченою довіреністю. Другий варіант частіше обирають ті, хто перебуває в іншому місті або за кордоном.

Так, але довіреність має бути оформлена коректно і містити потрібні повноваження. Якщо ви за кордоном — вона оформлюється через консульську установу або з апостилем.

Ні. Нотаріальне засвідчення підписів — обов'язкова умова для реєстраційних дій зі зміни складу учасників.

Що саме засвідчується:

• при продажу або даруванні частки — акт приймання-передачі частки, на спеціальному нотаріальному бланку;
• при виході — заява про вихід, теж на нотаріальному бланку;
• за частки 50% і більше — додатково згоди решти учасників.

Договори купівлі-продажу та дарування нотаріального посвідчення не потребують і реєстратору не подаються.

Так, при зміні складу учасників відомості про кінцевого бенефіціарного власника і структура власності підлягають актуалізації. Це частина процедури, а не окрема послуга.

Так, і це важливий практичний момент. Банк оновлює дані клієнта в межах фінансового моніторингу. Якщо відомості в банку розходяться з реєстром, можливі питання до операцій за рахунком.

Ключі перевипускаються — це вирішувана технічна задача, але закрити її потрібно до подання документів.

Так, відомості в реєстрі мають бути актуальними. Зміна паспортних даних або прізвища учасника реєструється окремою дією.

Продаж частки не впливає на власний капітал компанії: змінюється лише склад учасників, а розмір капіталу залишається попереднім. Операція відбувається між учасниками напряму, і за принципом автономності особисте майно та зобов'язання власників у звітності підприємства не відображаються.

Тому в обліку змінюється лише аналітика за субрахунком 401 «Статутний капітал» — вносяться зміни щодо складу учасників. Дата внесення — день державної реєстрації змін у реєстрі.

Вихід — на відміну від продажу — зачіпає капітал компанії. Базові записи:

• Дт 452 — Кт 672 — нараховано вартість частки до виплати учаснику
• Дт 401 — Кт 452 — зменшення статутного капіталу на частку учасника
• Дт 452 — Кт 442 — різниця між сумою вкладу і виплатою, якщо виплата більша за вклад
• Дт 672 — Кт 377 — залік при передачі учаснику майна замість грошей

Якщо сума виплати перевищує вклад, різниця списується в такій послідовності: спочатку додатково вкладений капітал (субрахунок 422), потім нерозподілений прибуток (441), а за його відсутності — збільшення непокритого збитку (442).

Резервний капітал при виході учасника не зменшується — Інструкція до Плану рахунків не передбачає кореспонденції рахунку 43 із субрахунком 452.

Порядок такий: визначити вартість частки виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток на потрібну дату, повідомити учасника з обґрунтованим розрахунком протягом 30 днів, погодити форму розрахунку (гроші або майно), провести виплату у встановлений строк і зареєструвати зміни.

Якщо розрахунок здійснюється майном, в обліку виникає і дохід, і витрата: вартість майна, що передається, встановлена протоколом, відображається за кредитом рахунку доходів, а його собівартість — у витратах.

Помилка на етапі розрахунку вартості — найчастіша причина подальших спорів.

При продажу або даруванні частки — ні, капітал не змінюється, коригується лише аналітика за субрахунком 401. При введенні учасника з вкладом — збільшується. При виході учасника з виплатою частки — зменшується записом Дт 401 — Кт 452.

Зменшення капіталу має окрему процедуру з повідомленням кредиторів.

Придбана частка класифікується як фінансова інвестиція — актив, що утримується задля прибутку, зростання вартості капіталу або інших вигод.

Зазвичай частка обліковується у складі довгострокових фінансових інвестицій на рахунку 14, оскільки набувається на строк понад рік. Конкретний субрахунок залежить від пов'язаності сторін і ступеня впливу на діяльність компанії.

Окремої звітності за фактом зміни учасника не подається. Операція відображається в обліку, а у фізичної особи, яка отримала дохід, виникає обов'язок декларування.

З податку на прибуток коригування фінансового результату при поверненні учаснику-фізособі його частки у зв'язку з виходом Податковий кодекс не передбачає — операція відображається за правилами бухгалтерського обліку.

У нас два варіанти:

• 6500 грн — вихід із компанії за заявою.
• 10400 грн — повний супровід зміни засновника.

Який варіант підходить, залежить від вашої ситуації — визначаємо на консультації. Передоплату не беремо.

6500 грн — супровід виходу за заявою: підготовка заяви, нотаріальне засвідчення, подання реєстратору. Підходить, коли ваша частка дозволяє вийти без згоди решти.

10400 грн — повний супровід зміни складу учасників: перевірка статуту, робота з переважним правом, договір, протокол, оновлення структури власності, реєстрація всіх змін.

Підготовка документів — від 1 дня. Вихід за заявою супроводжуємо за 1 день, повний супровід — від 2 днів з вашою присутністю або за довіреністю. Внесення запису реєстратором відбувається у його строки.

Від обраного способу, кількості учасників, стану статуту, наявності спору між учасниками і того, чи потрібна нова редакція статуту.

Базова вартість розрахована на стандартну ситуацію. Якщо учасників більше або потрібно кілька послідовних дій — вартість обговорюємо до початку роботи, без сюрпризів по ходу.

Нотаріальні послуги оплачуються окремо, їхній розмір залежить від кількості учасників і форми правочину. Окремо оплачується адміністративний збір за реєстраційну дію. Ми називаємо орієнтир за обома пунктами до початку роботи.

Юрист, який спеціалізується на корпоративному праві. Він же залишається на зв'язку весь процес.

Відомості про компанію, розмір вашої частки та документи, які є на руках. Перша консультація потрібна, щоб визначити доступний вам спосіб — від розміру частки залежить принципово багато що.

Як правило — один візит до нотаріуса. Або жодного, якщо оформлюємо за довіреністю.

Так, компанія може бути зареєстрована в будь-якому регіоні України.

Повідомляємо одразу, пояснюємо варіанти та наслідки кожного. Найчастіше складнощі спливають у статуті — тому ми перевіряємо його до початку роботи, а не в процесі.

Відомості про склад учасників публічні — статус можна перевірити в Єдиному державному реєстрі, у тому числі через відкриті дані. Ми показуємо, де саме дивитися, щоб ви переконалися самостійно.

Після реєстрації змін ви перестаєте бути учасником, і рішення компанії приймаються без вас. Але відповідальність за період, коли ви були учасником або керівником, виходом не скасовується — якщо в той період були порушення, питання можуть виникнути.

Зобов'язання залишаються на компанії. Учасник за ними не відповідає — він ризикує лише тим, що вніс до статутного капіталу. Винятки можливі за окремих підстав — наприклад, при доведенні до банкрутства.

Юридично компанія залишається тією самою — договори продовжують діяти. Але окремі договори містять умову про повідомлення при зміні контролю — статут і ключові договори варто перевірити.

Оновити дані в банку, перевірити необхідність нової редакції статуту, актуалізувати відомості про бенефіціара, при зміні директора — переоформити електронні ключі.