Заборонені КВЕД на єдиному податку для ФОП і ТОВ

Переліку заборонених кодів класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД) у Податковому кодексі немає: кодекс закриває єдиний податок тим, хто здійснює заборонені види діяльності. Конкретних кодів для першої — третьої груп він називає лише два — 70.31 «Діяльність агентств нерухомості» і групу 74.3 «Технічні випробування та дослідження», обидва з КВЕД-2005. Тому заборонені КВЕД на єдиному податку — це перелік видів діяльності в пункті 291.5 статті 291 кодексу, і перевіряти треба те, чим ви фактично займаєтеся.

Стаття описує стан на 28 вересня 2026 року — і для товариства, і для того, хто працює як фізична особа-підприємець (ФОП). Товариству і ФОП податкова по-різному пояснює, що робити з кодом у Єдиному державному реєстрі (ЄДР).

Заборонені КВЕД на єдиному податку: що називає кодекс

Перелік тих, хто не може бути платником єдиного податку першої — третьої груп, дає пункт 291.5 статті 291 Податкового кодексу. Головний його підпункт, 291.5.1, звернено до суб’єктів господарювання — юридичних осіб і фізичних осіб-підприємців (ФОП), «які здійснюють» перелічені види діяльності. Усі види в ньому названо словами, без номерів класифікатора: азартні ігри, обмін валюти, підакцизні товари, охорона.

Коди в главі про спрощену систему для 1–3 груп стоять лише двічі, і обидва — з КВЕД-2005 (ДК 009:2005), попередньої редакції класифікатора. Підпункт 291.5.2 закриває 1–3 групи для ФОП, які здійснюють технічні випробування та дослідження, — з позначкою «група 74.3 КВЕД ДК 009:2005». Чи належить до цієї групи тестування програм — у статті про КВЕД 62.01 Комп’ютерне програмування. Підпункт 2 пункту 291.4 не пускає в другу групу ФОП, які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна, і тут кодекс називає 70.31 «Діяльність агентств нерухомості» за КВЕД-2005. Такі ФОП, а також інтернет-провайдери та ті, хто виробляє й продає ювелірні вироби, «належать виключно до третьої групи платників єдиного податку».

З 1 січня 2012 року діє КВЕД-2010 (ДК 009:2010), і види діяльності в заяві про застосування спрощеної системи ви зазначаєте вже за ним (підпункт 5 пункту 298.3). Тож навіть ці два коди доводиться перекладати на чинний класифікатор самостійно.

Сам класифікатор застерігає від того, щоб читати код як доказ. У розділі «Сфера застосування» ДК 009:2010 сказано: «У застосуванні нормативних актів чи контрактів код виду діяльності - це припущення, а не доказ». Коди в заяві ДПС перевіряє, але «не веде розподіл» видів діяльності з КВЕД на ті, які ФОП — платники першої — третьої груп можуть чи не можуть здійснювати (ЗІР 43757).

Шукати свій код у «переліку заборонених» марно. Треба прочитати пункт 291.5 і відповісти на одне питання: чи ведете ви діяльність, яку він називає. Суд у таких спорах дивиться передусім на договори й акти — це показано в статті про КВЕД для консультаційних послуг.

Звідки поділ на «повністю» і «частково» заборонені коди

У статтях і довідниках коди КВЕД-2010 для єдиного податку ділять на «повністю заборонені» і «частково заборонені». Кодекс такого поділу не знає: жодного з цих слів щодо кодів у ньому немає, як немає й «уточнюючої заяви» для кодів.

Поділ з’явився тоді, коли перелік видів діяльності переклали на коди КВЕД-2010. Клас класифікатора часто об’єднує різне, і під одним кодом може стояти і дозволений вид, і заборонений. Такий код назвали «частково забороненим», а клас, усе в якому заборонене, — «повністю забороненим». Частина авторів приписує поділ пункту 291.5 кодексу, де його немає.

Одна з найповніших таблиць у мережі посилається на роз’яснення ДПС від 06.11.2023. Воно дає перелік із 73 кодів КВЕД-2010, 18 з них — з оговоркою «у частині», і підставою для відмови в реєстрації платника єдиного податку називає «наявність та здійснення» таких видів. Там же сказано, що реєструвати види з частковою забороною можна, а хто заборонених видів фактично не веде, може бути платником єдиного податку і перебувати на спрощеній системі. Слова «повністю заборонені» в роз’ясненні немає: воно говорить про часткову заборону і про фактичну діяльність. Із ЗІР 43757 це не розходиться: там ДПС пише, що не розподіляє види діяльності з КВЕД на дозволені й заборонені для ФОП 1–3 груп, а роз’яснення 2023 року перелічує коди, за якими відмовляють у реєстрації платника єдиного податку.

ДПС в індивідуальних податкових консультаціях (ІПК) слів «повністю» і «частково» щодо кодів теж не вживає. Юридичним особам вона пише про вид у ЄДР, «який містить одночасно дозволені і заборонені види діяльності», і право на спрощену систему за такою консультацією має товариство, яке заборонених видів під цим кодом фактично не веде (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03). Так само — в ІПК від 30.07.2026 № 4403/ІПК/99-00-04-03-03 і від 27.07.2026 № 4281/ІПК/99-00-04-03-03.

Роз’яснення старше за чинну редакцію норми, про яку говорить. Охоронну діяльність кодекс закрив для єдиного податку лише з 1 січня 2026 року, і в переліку 2023 року охорони немає. Тож роз’яснення годиться як позиція ДПС на свою дату, а не як чинний перелік: хто звіряється з таблицею, що на нього спирається, нову заборону пропустить. І навпаки: код із такої таблиці в ЄДР сам по собі ще не означає, що ви ведете заборонену діяльність.

Замість «уточнюючої заяви» кодекс передбачає звичайну заяву про зміну видів діяльності в реєстрі платників єдиного податку (підпункт 4 підпункту 298.3.1). Слово «уточнюючий» у главі про спрощену систему стосується лише декларацій. Хто і коли подає заяву про зміну видів діяльності — у статті про те, як додати КВЕД через Дію і в реєстратора.

Хто не може бути платником 1–3 груп

Пункт 291.5 закриває єдиний податок трьома способами: за діяльністю, за статусом особи і за складом учасників. Окремого списку «заборонені КВЕД для єдиного податку 3 група» немає: третю групу закривають ті самі заборони, що й першу та другу.

Для всіх — і товариств з обмеженою відповідальністю (ТОВ) та інших юридичних осіб, і ФОП — закрито тих, хто здійснює види діяльності з підпункту 291.5.1:

• азартні ігри, випуск і проведення лотерей;
• обмін іноземної валюти;
• виробництво, експорт, імпорт і продаж підакцизних товарів, крім роздрібного продажу паливно-мастильних матеріалів в ємностях до 20 літрів, а для фізичних осіб ще й роздрібного продажу пива, сидру, пері без додання спирту і столових вин;
• видобуток, виробництво й реалізація дорогоцінних металів і каміння, крім виробництва й продажу ювелірних та побутових виробів із них;
• видобуток і реалізація корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення;
• фінансове посередництво, крім страхових агентів, сюрвейєрів, аварійних комісарів і аджастерів;
• управління підприємствами;
• послуги пошти, крім кур’єрської діяльності, телефонний зв’язок з правом технічного обслуговування та експлуатації телекомунікаційних мереж і послуги з технічного обслуговування та експлуатації таких мереж, мереж ефірного теле- і радіомовлення, проводового радіомовлення та телемереж;
• продаж предметів мистецтва й антикваріату, організація аукціонів таких предметів;
• організація і проведення гастрольних заходів;
• охоронна діяльність — з 1 січня 2026 року.

Підакцизні товари перелічує пункт 215.1: спирт, алкогольні напої й пиво, тютюнові вироби, рідини для електронних сигарет, пальне, легкові автомобілі, електрична енергія тощо. Інтернет-магазин ця заборона зачіпає через товар, а не через код 47.91 Роздрібна торгівля, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет: яка група єдиного податку йому доступна.

Лише для ФОП діють ще два підпункти. Підпункт 291.5.2 закриває 1–3 групи тим, хто проводить технічні випробування та дослідження або аудит; товариств ця норма не стосується. Підпункт 291.5.3 закриває їх тим, хто здає в оренду земельні ділянки загальною площею понад 0,2 гектара, житлові приміщення понад 400 квадратних метрів або нежитлові понад 900 квадратних метрів. У межах цих площ оренда на єдиному податку можлива. На якій групі і кому можна здавати нерухомість — у статті про КВЕД 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

За статусом, незалежно від діяльності, закриті:

• банки, страхові й перестрахові брокери, кредитні спілки, ломбарди, лізингові й страхові компанії, інші фінансові установи, реєстратори цінних паперів (підпункт 291.5.4);
• філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичної особи, яка сама не є платником єдиного податку (підпункт 291.5.6);
• нерезиденти — фізичні та юридичні особи (підпункт 291.5.7);
• ті, хто на день подання заяви має податковий борг, крім безнадійного, що виник через форс-мажор (підпункт 291.5.8).

Страхових агентів перелік фінансових установ не зачіпає: вони — виняток із фінансового посередництва. Третій спосіб, склад учасників, — це поріг 25 % (підпункт 291.5.5); йому присвячено останній розділ.

Електронних резидентів третьої групи пункт 291.5 не стосується: «Вимоги пунктів 291.5-291.6 цієї статті не поширюються на платників єдиного податку третьої групи - електронних резидентів (е-резидентів)» (пункт 291.8). У них власна умова: послуги, виробництво й продаж товарів лише на користь нерезидентів (підпункт 3 пункту 291.4).

Перша і друга групи мають ще й свої межі. Першій доступні лише роздрібний продаж на ринках і побутові послуги населенню за закритим переліком пункту 291.7. Другій — послуги платникам єдиного податку та населенню, виробництво й продаж товарів, ресторанне господарство. ФОП-посередники з нерухомістю, інтернет-провайдери і ті, хто виробляє чи продає ювелірні вироби, у другу групу не потрапляють: кодекс відносить їх «виключно до третьої групи», і третя для них відкрита. Водночас виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням пункт 291.7 називає серед побутових послуг першої і другої груп — ці дві норми не збігаються. ДПС розрізняє види робіт: ФОП, який надає послуги «з виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням та з ремонту таких виробів, може бути платником єдиного податку першої групи», а виробництво ювелірних виробів як вид діяльності — лише на третій (ІПК від 19.03.2024 № 1462/ІПК/99-00-24-03-03). Норми тут читаються по-різному, і це ризик, що вирішується запитом власної ІПК. Хто діяв за нею, не платить штрафу, якщо консультацію внесено до єдиного реєстру (підпункт 112.8.2 кодексу), і пені (підпункт 129.9.2), але сам податок, якщо його донарахують, сплатити доведеться (пункт 53.1 статті 53 кодексу).

Дозволені КВЕДи для 3 групи окремим списком теж не затверджено: третю групу кодекс видами діяльності не обмежує (підпункт 3 пункту 291.4). Дозволено все, чого немає в пункті 291.5, причому підпункти 291.5.2 і 291.5.3 стосуються лише ФОП.

Охоронна діяльність під забороною з 1 січня 2026 року

Підпункт 11 — «охоронну діяльність» — додав до переліку Закон від 03.12.2025 № 4698-IX. Прикінцеві положення закону вводять цю зміну в дію з 1 січня 2026 року. Окремого строку для тих, хто на цю дату вже був на єдиному податку, закон не встановив.

Закон «Про охоронну діяльність» визначає охоронну діяльність як «надання послуг з охорони власності та громадян». Провадить її суб’єкт господарювання на підставі ліцензії, а сама охоронна діяльність — у переліку ліцензованих видів (пункт 30 частини першої статті 7 Закону «Про ліцензування видів господарської діяльності»). Послуг закон називає три: охорона майна громадян, охорона майна юридичних осіб і охорона фізичних осіб.

Кодів кодекс і тут не називає. У КВЕД-2010 охорона й суміжні послуги розкладені на три класи:

• 80.10 Діяльність приватних охоронних служб (послуги тілоохоронців, патрулювання на вулицях, інкасацію та перевезення грошей та інших коштовних речей);
• 80.20 Обслуговування систем безпеки (моніторинг або дистанційний контроль електронних систем безпеки, таких як охоронна та пожежна сигналізація, у т. ч. їх установлення й технічне обслуговування);
• 80.30 Проведення розслідувань (діяльність із розслідування та діяльність детективів).

Розслідувань і детективів у законі про охоронну діяльність немає. Чи охоплює заборона обслуговування систем безпеки і розслідування, податкова сама не вирішує і відсилає до Держстату: «Товариство може звернутися до Державної служби статистики України» (ІПК від 30.06.2026 № 3808/ІПК/99-00-04-03-03). Так само — в ІПК від 30.06.2026 № 3809/ІПК/99-00-04-03-03 і від 26.06.2026 № 3710/ІПК/99-00-04-03-03.

Доказом того, що охорону ведуть, податкова бере ліцензійний реєстр. Товариство, яке є в ліцензійному реєстрі «Охоронна діяльність», за ІПК від 16.02.2026 № 877/ІПК/99-00-04-03-03 «з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та може самостійно відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування». Що з 01.01.2026 права на спрощену систему немає і відмовитися можна самостійно, вона писала й в інших консультаціях: ІПК від 09.02.2026 № 728/ІПК/99-00-04-03-03 і від 28.01.2026 № 581/ІПК/99-00-04-03-03. У травні 2026 року ДПС пішла далі: право, за її відповіддю, втрачає й товариство з ліцензією, яке охорони не веде, кодів у ЄДР не має і доходу від неї не отримує. У відповіді сказано: «у разі наявності в юридичної особи – платника єдиного податку ліцензії на провадження охоронної діяльності відповідно до норм Кодексу з 01.01.2026 року не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності» (ІПК від 19.05.2026 № 2892/ІПК/99-00-04-03-03). З текстом кодексу, де заборона стосується тих, «які здійснюють», це розходиться, але спір тоді доведеться вести вам.

Дату податкова називає по-різному. За ІПК від 16.02.2026 № 880/ІПК/99-00-04-03-03 право втрачено з 01.01.2026 і в товариства, яке тоді охорону припинило, але має чинну ліцензію. Для ФОП вона пише, що «з 01.01.2026 не можуть бути платниками єдиного податку суб’єкти господарювання, які здійснювали охоронну діяльність до 31.12.2025 включно» (ІПК від 20.02.2026 № 967/ІПК/99-00-24-03-03). А тим, хто веде охорону і відмовляється від спрощеної системи, називає «рекомендований термін для подання заяви щодо відмови від спрощеної системи оподаткування - до 20.01.2026 (включно)» (ІПК від 17.02.2026 № 886/ІПК/99-00-24-03-03), хоча такого строку кодекс не встановлює. Кодекс пов’язує наслідок із діяльністю, яку ви ведете, а дату переходу — з періодом, у якому ви її вели.

Якщо охорону ви ведете, єдиний податок для вас закритий з 1 січня 2026 року. Якщо не ведете, але коди 80.10, 80.20 чи 80.30 лишилися в ЄДР або ліцензія досі чинна, готуйтеся підтверджувати документами, що діяльності немає.

Заборонений код у ЄДР: що робити ФОП і ТОВ

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2025 року у справі № 160/21398/24 розглядав акт, де податкова навела лише коди з власних баз даних. Суд зазначив, що «податковим органом не наведено жодної доводу, який би підтверджував здійснення позивачем господарської діяльності, яка не може здійснюватися платниками єдиного податку першої - третьої груп», і скасував постанову апеляційного суду, який став на бік податкової. Окремо суд наголосив на процедурі: «єдиним законним способом реалізації владних управлінських функцій є проведення документальної перевірки». Ту саму думку Верховний Суд висловлював і 2019 року у справі № 826/7216/17 — її розібрано в статті про КВЕД для консультаційних послуг.

У ДПС інше прочитання пункту 291.5, і товариствам вона відповідає не так, як ФОП. Товариствам третьої групи ДПС пише, що зареєстрований у ЄДР вид, заборонений для третьої групи, позбавляє права на спрощену систему, а щоб лишитися на ній, відомості в ЄДР треба «привести у відповідність» (ІПК від 31.07.2026 № 4420/ІПК/99-00-04-03-03). Про те, що відомості в ЄДР треба привести у відповідність, коли діяльності під кодом немає, вона писала й в ІПК від 27.02.2026 № 1137/ІПК/99-00-04-03-03. Для ФОП податкова пропонує інше: такий платник у заяві «зазначає перелік видів діяльності, які віднесено до відповідного коду, крім видів господарської діяльності, на які встановлено заборону» (ІПК від 11.08.2026 № 4659/ІПК/99-00-24-03-03). Те саме — у ЗІР 44507 та в ІПК від 27.04.2026 № 2399/ІПК/99-00-24-03-03. А ФОП, які постачають електронні комунікаційні послуги за класом 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку», за її відповіддю, «не мають права застосовувати спрощену систему оподаткування, обліку та звітності» (ІПК від 16.07.2026 № 4103/ІПК/99-00-24-03-03). Кодекс же в підпункті 8 підпункту 291.5.1 називає телефонний зв’язок із правом технічного обслуговування та експлуатації мереж і послуги з технічного обслуговування та експлуатації мереж. Доступу до Інтернету в ньому немає, а підпункт 2 пункту 291.4 прямо відносить інтернет-провайдерів до третьої групи. Консультації індивідуальні: використовувати їх може лише платник, якому їх надано (пункт 52.2 статті 52 кодексу).

Що робити:

• Звірте те, що ви фактично робите, з переліком пункту 291.5: відповідь на питання про право дає діяльність.
• Код, усі види якого для вас заборонені, виключіть з ЄДР, а з реєстру платників — заявою про зміну видів діяльності (підпункт 4 підпункту 298.3.1): так ви прибираєте головну підставу для спору з податковою.
• Код зі змішаним змістом можна лишити, якщо забороненого ви не ведете; ФОП варто прямо виключити заборонені види в заяві.
• Якщо заборонену діяльність ви ведете, діють наслідки з наступного розділу, і прибраний код їх не скасує.

Наслідки: ставка, перехід, анулювання

Перехід на загальну систему настає «з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому здійснювалися такі види діяльності» (підпункт 5 підпункту 298.2.3). Податковий період для третьої групи — календарний квартал, для першої і другої — календарний рік (пункт 294.1). Для товариства чи ФОП третьої групи, які вели заборонену діяльність у травні, перехід — з 1 липня. Для першої і другої груп кодекс пише ту саму формулу, «наступного за податковим (звітним) періодом», а періодом для них пункт 294.1 називає рік, тож буквально перехід — з першого числа місяця після року. Консультацій ДПС саме про це немає: це висновок із тексту двох пунктів. Не плутайте з іншою підставою: ФОП першої чи другої групи, який веде діяльність, не передбачену для своєї групи, переходить з першого числа місяця після кварталу (підпункт 9 підпункту 298.2.3).

До доходу від забороненої діяльності ФОП 1–3 груп, крім електронних резидентів третьої групи, застосовує ставку 15 % (підпункт 4 пункту 293.4), товариство третьої групи — подвійний розмір ставок пункту 293.3 (підпункт 3 пункту 293.5). Підвищена ставка діє разом із переходом.

Якщо порушення виявить податкова, анулювання реєстрації платника «проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення» (пункт 299.11). Підставою для такого рішення, як наголосив Верховний Суд у тій самій справі № 160/21398/24, може бути лише документальна перевірка. Повернутися на спрощену систему після анулювання можна лише «після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом».

Добровільна відмова влаштована інакше. Заяву ви подаєте «не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового календарного кварталу (року)» (підпункт 298.2.1), а реєстрацію анулюють в останній день кварталу, у якому заяву подано (підпункт 1 пункту 299.10). Чотирьох кварталів тут немає.

Повернутися із загальної системи можна заявою, поданою не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу, і лише один раз протягом календарного року (підпункт 298.1.4). За попередній рік треба відповідати вимогам пункту 291.4 — до груп і доходу. Приклад із відповіді ДПС: ФОП з 1 січня сам відмовився від спрощеної системи через діяльність, не передбачену для другої групи. Він «має право перейти з 01 квітня (01 липня або 01 жовтня) поточного року на другу групу платника єдиного податку за умови дотримання вимог, визначених пунктом 291.4» (ІПК від 13.03.2026 № 1454/ІПК/99-00-24-03-03).

Поріг 25 % у статутному капіталі

Підпункт 291.5.5 закриває єдиний податок суб’єктам господарювання, «у статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юридичним особам, які не є платниками єдиного податку, дорівнює або перевищує 25 відсотків». Із цього формулювання для практики важливі три речі:

• рахуються лише частки юридичних осіб, які самі не є платниками єдиного податку; частки фізичних осіб і юросіб-платників у поріг не входять;
• частки таких юросіб складаються: дві компанії по 13 % разом дають 26 % і закривають єдиний податок;
• межа включна: рівно 25 % — уже заборона.

Засновник-нерезидент сам по собі не перешкода. ДПС підтвердила, що товариство, засновником якого є фізична особа — нерезидент України, «самостійно може обрати спрощену систему оподаткування за умови дотримання вимог, встановлених главою 1 розділу XIV Кодексу» (ІПК від 31.07.2026 № 4410/ІПК/99-00-04-03-03). Юридична особа-нерезидент — інша справа: платником єдиного податку вона бути не може, тож її частка рахується в поріг.

Якщо поріг перейдено через зміну складу учасників, юридична особа, за позицією ДПС, має перейти на сплату інших податків і сама відмовитися від спрощеної системи (ІПК від 16.12.2025 № 6686/ІПК/99-00-04-03-03). Заяву податкова вимагає подати не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку нового кварталу і додає: «Інших термінів подання заяви для відмови від спрощеної системи оподаткування Кодексом не передбачено». Про обов’язок перейти на інші податки вона писала й в ІПК від 16.12.2025 № 6685/ІПК/99-00-04-03-03 і від 27.02.2026 № 1136/ІПК/99-00-04-03-03. Тож зміну учасників, яка доводить частку юросіб-неплатників до 25 %, плануйте заздалегідь. Ліміт доходу і ставки третьої групи для товариства розібрано в статті про відкриття ТОВ.