Договір дарування частки в статутному капіталі: зразок і податок обдаровуваного

Договір дарування частки в статутному капіталі зразок — так формулюють запит, і чекають за ним бланк. Бланк нижче, разом з актом. Розгорнутий варіант — договір дарування частки в статутному капіталі тов зразок — веде до того самого найчастішого випадку: фізична особа дарує фізичній. Але спершу одна річ, яка вирішує все інше: дарування безоплатне, і саме з безоплатності виростають і податок, і ризик, і те, чим ця угода відрізняється від продажу.

Податок тут платить не той, хто передає частку, а той, хто її отримує.

Чим дарування частки відрізняється від продажу

Дарування частки в ТОВ, воно ж дарування частки тов, — це відчуження частки в статутному капіталі товариства без оплати.

Безоплатністю. Стаття 717 частина перша ЦК: дарувальник передає майно обдаровуваному безоплатно. Ціни немає, зустрічного надання немає — і з цього випливає решта.

Переважне право інших учасників — тобто першочергова можливість викупити частку — не працює. Стаття 20 частина перша Закону № 2275-VIII говорить про частку, «що продається третій особі». Дарування під цю норму не підпадає: повідомляти учасників про намір і чекати тридцять днів, як вимагає частина третя тієї ж статті, не потрібно. ⚠️ Але Статут може вимагати згоди інших учасників на будь-яке відчуження — стаття 21 частина друга, і це перевіряється до підписання. А стаття 21 частина третя ставить межу самому дарунку: відчужити частку учасник має право лише в тій частині, в якій вона є оплаченою.

Момент переходу свій. Право власності обдаровуваного виникає з моменту прийняття дарунка — стаття 722 частина перша ЦК. Оговорки «якщо інше встановлено договором» у ній немає, на відміну від норми про купівлю-продаж. Корпоративні права йдуть слідом за правом власності: стаття 96-1 частина друга. Як цей розрив влаштований при продажу — у статті про момент переходу права на частку.

Податок платить інша сторона. При продажу декларує продавець, при даруванні — обдаровуваний. За цим стоять різні норми: продаж рахується за пунктом 170.2 як інвестиційний прибуток, дарування — за статтею 174 за правилами спадщини.

Форма договору дарування частки

Договір дарування частки у статутному капіталі підпорядкований правилам про майнові права: частка — майнове право, а майнові права дарунком бути можуть: стаття 718 частина друга ЦК.

Форма для нього одна — письмова. Стаття 719 частина третя: «Договір дарування майнового права… укладається у письмовій формі. У разі недодержання письмової форми цей договір є нікчемним». Нікчемний означає недійсний сам по собі, без суду.

Нотаріальне посвідчення самого договору Цивільний кодекс не вимагає: частина друга тієї ж статті вимагає його для нерухомості, а частка нерухомістю не є. ⚠️ Але учасник товариства має право встановити вимогу нотаріального посвідчення правочину зі своєю часткою, і відомості про це вносяться до Єдиного державного реєстру — стаття 21 частина четверта Закону № 2275-VIII. Порушення такої вимоги стаття 28 частина перша пункт 7-1 Закону № 755-IV називає окремою підставою для відмови. Реєстр перевіряється до підписання.

А от справжність підписів на акті приймання-передачі засвідчується нотаріально — цього вимагає частина п’ята статті 17 Закону № 755-IV, і без цього реєстратор відмовляє у реєстраційній дії. Виняток один і стоїть в останньому абзаці тієї ж частини: правило про нотаріальне засвідчення підпису не поширюється на документи, створені на порталі електронних сервісів або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг і підписані засобами електронної ідентифікації з високим рівнем довіри.

Письмова форма означає підписи обох сторін під одним текстом. Дарування — двосторонній договір: без прийняття з боку обдаровуваного його немає. Дата договору при цьому не може бути пізнішою за дату акта: акт посилається на договір як на підставу, а документ не може посилатися на те, чого на його дату ще не існувало. Окремої норми про порядок дат у законі немає.

⚠️ Якщо дарує компанія компанії. Стаття 720 частина третя: підприємницькі товариства можуть укладати договір дарування між собою, лише якщо право дарувати прямо встановлено установчим документом дарувальника. Немає такого запису в статуті — немає і договору.

Договір дарування частки в статутному капіталі: зразок і акт

Пара файлів: договір дарування і акт приймання-передачі під нього. Реєстратору подається акт, договір залишається у сторін — склад пакета той самий, що при продажу, і розібраний у статті про документи при зміні учасника.

Від пари для купівлі-продажу цей набір відрізняється трьома місцями: немає ціни і порядку розрахунків, немає застереження про переважне право інших учасників, і замість «Продавець — Покупець» стоять «Дарувальник — Обдаровуваний». Решта — розмір частки, відомості про товариство, порядок переходу права — влаштована так само.

Правити зразок під свою угоду доводиться в будь-якому разі. Збіг випадку означає тільки те, що підходить структура; текст усе одно чужий. Найчастіше правлять три місця: розмір частки, дані сторін і номер із датою — вони мають збігатися в договорі, в акті і з відомостями реєстру одночасно.

Випадку, де дарувальником або обдаровуваним є юридична особа, у наборі немає. Підставляти в цей зразок компанію не варто: змінюється опис сторони, підстава повноважень підписанта і додається умова статті 720 частини третьої про запис у Статуті.

Договір дарування і акт · фізична особа дарує фізичній особі · складено 17.08.2026 · за нормами: ЦК України № 435-IV · Закон № 2275-VIII про ТОВ · Закон № 755-IV про державну реєстрацію · Податковий кодекс № 2755-VI

ЩО ВСЕРЕДИНІ ДОГОВОРУ

1. Предмет договору — розмір частки у гривнях і у відсотках, відомості про товариство, запевнення дарувальника, що частка не в заставі, не під арештом і не є предметом спору.

2. Порядок переходу права — момент переходу прив'язаний до підписання акта: підписання акта і є прийняттям дарунка, з якого стаття 722 частина перша ЦК виводить право власності. Корпоративні права виникають одночасно з правом власності.

3. Відповідальність. 4. Інші умови — два примірники, по одному кожній стороні. Підписи сторін.

ЩО ВСЕРЕДИНІ АКТА

Хто передав частку і на підставі якого договору — вид, номер і дата переписуються з договору дослівно. Хто прийняв. Розмір частки у гривнях і у відсотках. Підписи: «частку передав» і «частку прийняв».

⚠️ Це зразок, а не документ під конкретну ситуацію. Формулювання залежать від Статуту, складу учасників та обставин угоди, а рішення за поданими документами ухвалює державний реєстратор. Реквізити ТОВ «АТМАКАЛІ» у зразку справжні, це наша компанія; усі персональні дані вигадані.

Завантажити договір дарування, .docx

Завантажити акт приймання-передачі, .docx

Хто вважається близьким родичем для нульової ставки

Перелік закритий і стоїть у підпункті 14.1.263 Податкового кодексу.

Перший ступінь споріднення: батьки, чоловік або дружина, діти, зокрема усиновлені.

Другий ступінь: рідні брати і сестри, баба і дід з боку матері і з боку батька, онуки.

Ступінь споріднення визначається на дату отримання доходу, тобто на дату прийняття дарунка. Родинний зв’язок підтверджується документами: свідоцтво про народження, про шлюб, про усиновлення. Підставу для нульової ставки дають вони. Слова сторін підставою не є. Помилка тут коштує різниці між нулем і п’ятьма відсотками від вартості частки, і виявляється вона вже після подання декларації. Усиновлені діти названі в нормі прямо і від рідних не відрізняються; пасинки й падчерки, якщо усиновлення не оформлене, до першого ступеня не належать.

🔴 Кого в переліку немає: тещі й свекрухи, зятя й невістки, племінників, двоюрідних братів і сестер, дядьків і тіток. Для них ставка вже не нульова. Норма перелічує поіменно, і близькість стосунків на цей перелік не впливає.

Скільки податку платить обдаровуваний

Частка — об’єкт комерційної власності: підпункт «в» пункту 174.1 називає корпоративне право прямо. Подароване фізичною особою оподатковується за правилами спадщини — пункт 174.6.

Поверх ненульової ставки йде військовий збір. За нульовою ставкою його немає: підпункт 1.7 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX звільняє від збору доходи, які не включаються до загального оподатковуваного доходу або оподатковуються за нульовою ставкою.

Платить обдаровуваний: пункт 174.3 називає відповідальним того, хто отримав. А декларація потрібна не завжди. За ставкою 5 % або 18 % дохід відображається в річній податковій декларації, строк подання загальний — окремого для дарування кодекс не встановлює. За нульовою ставкою декларація не подається взагалі: пункт 179.2 звільняє від подання того, хто отримав дохід від дарування, що оподатковується за нульовою ставкою, і той самий виняток стоїть в абзаці другому пункту 174.3. Дарувальник податку не платить і декларації через це дарування не подає — він доходу не отримує. Як влаштований податок у зворотному випадку, коли частку продають, — у розділі про оподаткування продажу корпоративних прав.

Оцінка подарунка: коли вона потрібна

За нульовою ставкою — не потрібна. Пункт 174.8 абзац другий: «Якщо об’єкти, подаровані платнику податку, оподатковуються за нульовою ставкою, ринкова вартість таких об’єктів з метою оподаткування не визначається».

За ставкою 5 % або 18 % вартість потрібна: вона і є базою, з якої рахується податок. Абзац третій пункту 174.8 називає її прямо: «В інших випадках отримання доходів у вигляді об’єктів спадщини/дарунків об’єктом оподаткування є оціночна вартість або ринкова вартість таких об’єктів». Порядок, до якого цей абзац відсилає, — пункт 172.3 — написаний під нерухомість, і окремого механізму для корпоративних прав кодекс не описує. Тому спосіб узгоджується з нотаріусом і податковою у конкретній ситуації, але величина береться одна з двох названих нормою: оціночна або ринкова.

Що з цього випливає практично: за нульовою ставкою вартість не визначається, а декларація за таким дарунком не подається — пункт 179.2. За ставкою 5 % або 18 % вартість потрапляє в річну декларацію, і від неї рахується сума до сплати — тому визначати її доводиться до подання декларації, а не після.

⚠️ Номінальний розмір частки за даними реєстру і її вартість для податку — різні числа. Норма говорить про оціночну або ринкову вартість, і збіг її з номіналом буває, але не гарантований.

Ризик перекваліфікації: коли дарування не дарування

Найчастіша причина, через яку договір перестає бути тим, чим названий, — зустрічне надання. Стаття 717 частина друга ЦК: «Договір, що встановлює обов’язок обдаровуваного вчинити на користь дарувальника будь-яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування».

Що буває далі, каже стаття 235: удаваним є правочин, вчинений для приховання іншого, і тоді «відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили». Тобто якщо за «подарунок» насправді заплатили, суд застосує правила купівлі-продажу — з податком продавця, переважним правом інших учасників і рештою наслідків, яких сторони уникали.

Ознака, за якою це видно найчастіше, — умова в самому договорі: обов’язок обдаровуваного вчинити щось на користь дарувальника. Стаття 717 частина друга не вимагає доводити намір: досить того, що такий обов’язок записаний у тексті. А от обов’язок на користь третьої особи дарування не скасовує — стаття 725 частина перша прямо його дозволяє, зокрема передати грошову суму чи інше майно або утриматися від дії.

⚠️ Судової практики в підтвердження ми не наводимо: реєстр судових рішень працює в тестовому режимі, і жодної картки за запитом він не віддає. Сказане вище тримається на нормах.

Якщо простіше віддати це цілком — супровід зміни засновника закриває перевірку Статуту, підготовку договору й акта і подання документів. Далі справа за державним реєстратором.