Спадкування частки в ТОВ (товаристві з обмеженою відповідальністю) складається з двох подій, між якими минає щонайменше пів року. Перша настає в день смерті учасника: з цього дня частка належить спадкоємцю. Друга — вступ у товариство, і лише після неї спадкоємець голосує на зборах.
Спадкування частки в ТОВ: з якого дня частка ваша
Спадщина відкривається в день смерті, і спадкоємцю, який її прийняв, частка належить саме з цього дня. Учасником він від цього не стає: право на участь не спадкується.
Відлік починається з дня смерті. Частина друга статті 1220 Цивільного кодексу:
«Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою»
Заяву нотаріусу ви можете подати й на п’ятому місяці — частка однаково ваша з дня смерті. Частина п’ята статті 1268:
«Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини»
Інших учасників ніхто не питає: частина перша статті 23 закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю переводить частку до спадкоємця без їхньої згоди.
Частка переходить, участь — ні. Пункт 2 частини першої статті 1219 Цивільного кодексу виводить зі складу спадщини «право на участь у товариствах», якщо інше не встановлено законом або установчими документами. Частка в статутному капіталі — тобто в капіталі, складеному з внесків учасників, — входить до спадщини як майнове право. Спадкоємець стає власником частки, і лише вступ робить його учасником.
Якщо померлий учасник був ще й директором, компанія може одночасно лишитися без підпису. Цей випадок розібрано окремо — у статті про те, коли учасник і директор — одна особа.
У старіших поясненнях перехід частки досі обґрунтовують частиною п’ятою статті 147 Цивільного кодексу. Статтю 147 виключено законом № 2275-VIII від 6 лютого 2018 року; для ТОВ діє стаття 23 закону про товариства.
Як прийняти спадщину: заява, шість місяців, воєнний стан
Заяву про прийняття спадкоємець подає нотаріусу сам, не через представника за довіреністю, протягом шести місяців. Хто жив разом зі спадкодавцем, приймає спадщину без заяви; під час воєнного стану строк може рахуватися від реєстрації смерті.
Без заяви — якщо ви постійно проживали разом зі спадкодавцем на день його смерті. Частина третя статті 1268 вважає такого спадкоємця таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку він не заявив про відмову.
Заявою нотаріусу — в усіх інших випадках. Стаття 1269 вимагає подати її особисто:
«Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто»
Представник за довіреністю тут не допоможе. Пункт 3.6 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій забороняє приймати такі заяви, складені від імені спадкоємців їхніми представниками на підставі довіреностей. «Особисто» не означає «лише на прийомі»: за пунктом 3.5 тієї ж глави заяву можна надіслати поштою, але справжність підпису на ній має бути засвідчена нотаріально.
Строк — шість місяців з часу відкриття спадщини, стаття 1270. Хто його пропустив, має два шляхи за статтею 1272: письмова згода спадкоємців, які спадщину прийняли, або позов до суду. Суд визначає додатковий строк лише тоді, коли строк пропущено з поважної причини.
🔴 Під час воєнного стану строки можуть зсунутися. Пункт 20 Прикінцевих і перехідних положень Цивільного кодексу діє в період воєнного стану і два роки після нього. Якщо смерть зареєстровано пізніше ніж через місяць, строки спадкування — серед них строк прийняття і строк видачі свідоцтва — рахуються з дня державної реєстрації смерті. День відкриття спадщини при цьому не змінюється — це все одно день смерті.
Друга норма на час воєнного стану — пункт 21. Місце відкриття спадщини — це останнє місце проживання спадкодавця, стаття 1221. Якщо ним є окупована територія, територія активних бойових дій або населений пункт, де органи влади не здійснюють повноважень у повному обсязі, заяву про прийняття подають нотаріусу незалежно від місця відкриття спадщини. Умова — дату завершення окупації, бойових дій чи відновлення повноважень органів влади не визначено. Норма діє весь воєнний стан і шість місяців після нього, а для окупованих територій — увесь час окупації і шість місяців після неї.
До вступу: хто управляє часткою і хто голосує
Поки спадщину не прийнято, нотаріус може призначити управителя спадщини, який береже частку. Сам спадкоємець до вступу на зборах не голосує, а рішення про зміну директора, ухвалені без нього, його прав на частку не порушили.
Поки спадкоємці не вступили, товариство працює далі, а охорона й управитель діють лише доти, доки спадщину приймають.
Охорона спадкового майна. Нотаріус вживає заходів до охорони за заявою спадкоємців або з власної ініціативи — частина друга статті 1283 Цивільного кодексу. Коли охорона закінчується, дві норми кажуть по-різному: частина третя статті 1283 — із закінченням строку для прийняття спадщини, стаття 65 закону «Про нотаріат» — з прийняттям спадщини всіма спадкоємцями, а якщо її не прийнято — із закінченням цього строку.
Управитель корпоративних прав. Корпоративні права — це права учасника: голосувати на зборах, отримувати інформацію, брати участь в управлінні. Для них закон «Про нотаріат» передбачає окреме правило, стаття 61:
«Якщо у складі спадщини є корпоративні права для управління ними, нотаріус … призначає управителя спадщини з числа спадкоємців або виконавців заповіту, а в разі їх відсутності - укладає договір на управління спадщиною з іншою особою»
Частина друга статті 1285 Цивільного кодексу обмежує управителя діями для збереження спадщини до з’явлення спадкоємців або до прийняття спадщини.
У справі № 910/8275/24 нотаріус уклав договір управління спадщиною з третьою особою, щоб зберегти спадкове майно і вирішити питання про тимчасово виконуючого обов’язки директора. Діяти договір мав до надходження нотаріусу заяви про прийняття спадщини.
🔴 А от голосу в самого спадкоємця до вступу немає. Верховний Суд у справі № 924/68/25 вказав, що до вступу закон не наділяє спадкоємців правом участі в загальних зборах і не зобов’язує враховувати їхні голоси. Рішення, ухвалені в цей час про звільнення померлого директора та призначення нового, права спадкоємця на частку не порушили: частку ними не змінено й нікому не передано. Чи голосує на зборах управитель спадщини, суд у цій справі прямо залишив без висновку.
Свідоцтво і вступ: нотаріус, заява, реєстратор
Свідоцтво не створює права на частку, але без його нотаріально засвідченої копії вступ не оформити. Вступ оформлює сам спадкоємець заявою до реєстратора, і згоди учасників на це не потрібно.
Свідоцтво — документ нотаріуса, який підтверджує спадщину. Права воно не створює, і це видно зі статті 1296 Цивільного кодексу:
«Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину»
Для частки в ТОВ свідоцтво все ж знадобиться: вступ у товариство без його нотаріально засвідченої копії не оформити. Видають його після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини, частина перша статті 1298.
Про строк отримання — пункт 4.12 глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій:
«Видача свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям, які прийняли спадщину, ніяким строком не обмежена»
⚠️ Свідоцтво саме по собі реєстр не змінює. Частина третя статті 4 закону про державну реєстрацію юридичних осіб доручає нотаріусу реєструвати зміни після видачі свідоцтва на частку лише для інших юридичних осіб — товариства з обмеженою відповідальністю названо серед винятків. Для ТОВ зміни вносить державний реєстратор — ним може бути і нотаріус — за заявою спадкоємця.
Податок. Підпункт «в» пункту 174.1 Податкового кодексу відносить корпоративне право до об’єктів спадщини, а підпункт «а» підпункту 174.2.1 встановлює для членів сім’ї першого і другого ступеня споріднення нульову ставку. Кого саме це стосується — у статті про близьких родичів для нульової ставки. Виняток — нерезидент: якщо нерезидентом є спадкодавець або спадкоємець, діє ставка пункту 167.1, підпункт 174.2.3. Спадкоємцю-нерезиденту нотаріус видає свідоцтво лише після сплати податку — пункт 174.4.
Вступ оформлює сам спадкоємець. Закон про державну реєстрацію юридичних осіб називає його заявником, пункт 8 частини першої статті 1:
«спадкоємець чи правонаступник учасника товариства з обмеженою відповідальністю … або уповноважена ними особа - у разі подання заяви про вступ до товариства з обмеженою відповідальністю … в порядку спадкування (правонаступництва)»
Документом-підставою для реєстратора служить сама заява про вступ — її названо окремим підпунктом частини п’ятої статті 17. Окремого рішення зборів цей підпункт не вимагає. Підпис на паперовій заяві засвідчує нотаріус. Нотаріально засвідчену копію свідоцтва додають до заяви в будь-якому разі. Випадки без засвідчення підпису і повний склад пакета описано в статті про те, що подати реєстратору і коли потрібен нотаріус.
Право на вступ Верховний Суд у справі № 910/8275/24 пов’язав зі свідоцтвом:
«Свідоцтво про право на спадщину … надає спадкоємцю право на вступ до складу учасників товариства, яке не може бути заперечене іншими учасниками товариства»
⚠️ У вступу є межа в часі. Якщо спадкоємці довго не подають заяву, товариство за певних умов може виключити померлого учасника. Умови і строк розібрано в статті про спадкоємців, які не вступили.
Вступати не обов’язково. Частина чотирнадцята статті 24 закону про товариства поширює правила про вихід і виплату вартості частки «також до відносин щодо виходу з товариства спадкоємця чи правонаступника учасника». Разом з ними діють і обмеження статті: при частці 50 % і більше вихід потребує згоди інших учасників, якщо статут не дозволяє вийти без неї; вихід, після якого в товаристві не лишиться жодного учасника, заборонено. Заяву про вихід спадкоємець подає реєстратору як заявник.
Якщо спадкоємець — дитина
Дитина вважається такою, що прийняла спадщину, без заяви. Відмова від неї можлива лише з участю органу опіки. З 14 років дитина має право сама бути учасником товариства, якщо закон або статут цього не забороняє; за молодшу правочини вчиняють батьки.
Дитині заява про прийняття спадщини не потрібна. Частина четверта статті 1268 Цивільного кодексу:
«Малолітня, неповнолітня, недієздатна особа, а також особа, цивільна дієздатність якої обмежена, вважаються такими, що прийняли спадщину, крім випадків, встановлених частинами другою - четвертою статті 1273 цього Кодексу»
Винятки, на які посилається норма, стосуються відмови від спадщини, і без органу опіки вона неможлива:
- неповнолітня особа від 14 до 18 років відмовляється за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальника і органу опіки та піклування — частина третя статті 1273;
- за малолітню дитину батьки (усиновлювачі) чи опікун відмовляються лише з дозволу органу опіки та піклування — частина четверта.
Неповнолітня особа від 14 років має право сама бути учасником товариства: пункт 3 частини першої статті 32 Цивільного кодексу дозволяє їй «бути учасником (засновником) юридичних осіб, якщо це не заборонено законом або установчими документами юридичної особи». За малолітню дитину, молодшу за 14 років, правочини вчиняють батьки — частина друга статті 31. Законними представниками батьки є і для малолітніх, і для неповнолітніх дітей — частина перша статті 242.
⚠️ Статут товариства варто перечитати до вступу: норма прямо допускає, що установчі документи можуть заборонити неповнолітнім бути учасниками.
