Введення нового учасника ТОВ — товариства з обмеженою відповідальністю — здебільшого відбувається одним із двох шляхів. Новий учасник або вносить вклад, і статутний капітал, тобто сума, в якій виражені частки всіх учасників, зростає, або купує частку в когось із чинних учасників, і капітал лишається тим самим.
Від шляху залежить решта: хто отримує гроші, чи зменшаться відсотки інших учасників, хто голосує і що подають державному реєстратору. Обидва шляхи описує закон № 2275-VIII про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю. На кожному є умова, яку перевіряють заздалегідь. При вкладі — чи всі учасники повністю сплатили свої вклади, при купівлі — чи не вимагає статут згоди інших учасників.
Введення нового учасника ТОВ: два шляхи
Вклад зі збільшенням капіталу або купівля частки в чинного учасника. У першому гроші отримує товариство, у другому продавець, і капітал змінюється лише в першому.
Перший шлях — вклад зі збільшенням капіталу. Частина перша статті 18 дозволяє збільшити статутний капітал за рахунок додаткових вкладів учасників і третіх осіб. Третя особа тут і є майбутній учасник: товариство може укласти з нею договір про внесення вкладу і приймає її до складу учасників із відповідною часткою.
Другий шлях — купівля частки. Частина перша статті 21 дає учаснику право відчужити частку, тобто продати чи подарувати її, іншим учасникам або третім особам. Гроші отримує продавець, а капітал не змінюється: частка переходить до нового власника повністю або частково.
Головних відмінностей між шляхами чотири:
- гроші отримує товариство при вкладі і продавець при купівлі;
- капітал зростає при вкладі і лишається тим самим при купівлі;
- відсотки решти зменшуються при вкладі в тих, хто не вносив, а при купівлі змінюються лише в продавця;
- вирішують загальні збори при вкладі; при купівлі вирішує продавець, а решта учасників — лише коли так велить статут.
Звідси й вибір. Вклад — коли гроші потрібні самій компанії: новий учасник у неї інвестує. Купівля — коли хтось із власників продає частину бізнесу або виходить зовсім, а додаткові кошти компанії не потрібні.
Є і третій, рідкісний шлях. Якщо товариство викупило частку в учасника і не зменшило капітал, частина четверта статті 25 зобов’язує його відплатно відчужити цю частку не пізніше ніж через рік, якщо статут не встановив інший строк. Купити її може і третя особа.
Збільшення капіталу з прибутку нового учасника не дає. Стаття 17 дозволяє збільшити капітал за рахунок нерозподіленого прибутку, але склад учасників і співвідношення їхніх часток при цьому не змінюються.
⚠️ Почати варто зі статуту. Частина п’ята статті 11 вимагає, щоб у ньому був записаний порядок вступу до товариства і виходу з нього. Умови, які там стоять, — згода інших учасників на продаж частки чи заборона змінювати співвідношення часток — спрацюють раніше за будь-яку домовленість.
Звідки новий учасник бере свою частку
- Новий вклад капітал зростає, гроші отримує товариство
- Частка чинного учасника капітал той самий, гроші отримує продавець
- Частка, яку викупило товариство продається протягом року, якщо статут не встановив іншого строку
Поза реорганізацією четвертого джерела закон не знає: частки без вкладу і без чужої частки не буває
Шлях через вклад: хто голосує і хто вкладає першим
Потрібні три чверті голосів усіх учасників, і кожен учасник може першим внести свою частку збільшення — це його переважне право. Обійти цей етап можна лише статутом або одностайним рішенням.
Введення учасника через вклад починається зі зборів: змінювати розмір статутного капіталу — їхня компетенція, пункт 3 частини другої статті 30. Рішення ухвалюють три чверті голосів усіх учасників, які мають право голосу з цього питання, — частина друга статті 34. Рахують від усіх учасників товариства, присутні вони на зборах чи ні.
Статут може встановити інший поріг, але не нижчий за більшість голосів, — частина п’ята тієї ж статті. Тому перед зборами перевірте, що саме записано у вашому: закон дає лише загальне правило.
Переважне право на додатковий вклад. Частина друга статті 18 дає кожному учаснику право внести свою частку збільшення раніше за сторонніх — пропорційно до своєї частки в капіталі й у межах суми збільшення. Третя особа вносить вклад лише після цього етапу і лише тоді, коли так передбачає рішення зборів.
Для вас як учасника це гарантія: три чверті голосів, які ухвалюють збільшення, цей етап не скасовують. Без вашої згоди його знімає лише статут. Рішення про збільшення можна ухвалити без вас, але якщо ви самі внесете свою частку збільшення, ваш відсоток не зменшиться.
Пропустити етап переважного права можна лише двома способами, і обидва названі в частині восьмій статті 18: статутом або одностайним рішенням зборів, у яких взяли участь усі учасники. Тими самими способами встановлюють право вносити вклади лише третім особам або без дотримання пропорцій.
Дві умови перевіряють ще до скликання зборів, і третю — якщо вклад негрошовий:
- усі вклади сплачені повністю. Частина перша статті 16 допускає збільшення капіталу лише після того, як усі учасники внесли свої вклади в повному обсязі;
- товариство не володіє часткою у власному капіталі. Частина друга статті 16 таке збільшення забороняє;
- майно оцінено одностайно. Грошову оцінку негрошового вкладу затверджують одностайним рішенням зборів, у яких взяли участь усі учасники, — частина третя статті 13.
Рішення має бути конкретним. Частина третя статті 18 вимагає назвати загальну суму збільшення, коефіцієнт відношення цієї суми до частки кожного учасника і запланований розмір капіталу. Без цих чисел учасникам нема з чим співвіднести своє переважне право.
Строки: рік для учасників, пів року для нового
Учасники вносять вклади у строк, який назвали збори, але не довше року від рішення. Новому учаснику закон дає ще до шести місяців після них, якщо рішення не встановило менше. Інші строки — лише статутом або одностайним рішенням.
Від рішення до запису в реєстрі шлях через вклад іде в такому порядку:
- збори ухвалюють рішення про залучення додаткових вкладів;
- учасники вносять вклади в межах свого переважного права;
- новий учасник вносить вклад після них; з ним може бути укладено договір про внесення вкладу;
- збори затверджують результати, розміри часток і новий розмір капіталу;
- державний реєстратор вносить зміни до Єдиного державного реєстру (ЄДР).
Строк для учасників називає саме рішення, але закон ставить стелю: не більше року з дня рішення про залучення додаткових вкладів, частина шоста статті 18.
Новий учасник вносить свій вклад протягом шести місяців після того, як сплив строк для учасників, — частина сьома. Рішення може встановити для нього менший строк; від рішення до останнього внеску виходить до півтора року.
Інші строки дозволено встановити статутом або одностайним рішенням зборів, у яких взяли участь усі учасники, — частина восьма. Якщо новий учасник готовий внести гроші одразу, обидва етапи можна зробити короткими в самому рішенні: закон обмежує лише верхню межу.
Договір про внесення додаткового вкладу. Частина дев’ята статті 18 дозволяє укласти його з третьою особою: вона зобов’язується внести вклад грошима чи майном, а товариство — прийняти її до складу учасників із відповідною часткою. Реєстратору цей договір не подають, але саме в ньому видно, що кожна сторона пообіцяла.
Якщо вклад не внесено повністю і вчасно, договір вважається розірваним, хіба що збори затвердять частку нового учасника за фактично внесеним, — частина одинадцята. Половина обіцяного вкладу сама собою половини частки не дає: вирішують збори.
Протягом місяця після спливу строку збори ухвалюють три рішення за частиною десятою. Вони затверджують результати внесення вкладів, розміри часток разом із їхньою номінальною вартістю, тобто сумою в гривнях, у якій виражена кожна частка, і збільшений розмір капіталу.
Як перераховують частки після збільшення
У того, хто не вносив, частка в гривнях лишається тією самою, а її відсоток у більшому капіталі зменшується. Нові розміри часток збори затверджують за фактично внесеним.
Введення учасника зі збільшенням капіталу змінює відсотки всіх, хто не вносив. Номінальну вартість частки рахують окремо для кожного, хто вніс вклад. Частина третя статті 16: вона може зрости на суму, що дорівнює вкладу або менша за нього. Отже, приріст не може перевищити вклад.
Відсоток — величина похідна. Частина друга статті 12 вимагає, щоб розмір частки у відсотках відповідав співвідношенню її номінальної вартості та статутного капіталу. Тому в того, хто не вносив, частка в гривнях лишається тією самою, а відсоток зменшується: капітал став більшим.
Приклад на круглих числах. Капітал 60 000 грн, двоє учасників по 30 000 грн, тобто по 50 %. Новий учасник вносить 40 000 грн, і збори затверджують його частку на ту саму суму:
- капітал — 100 000 грн;
- частки чинних учасників — по 30 000 грн, тобто по 30 %;
- частка нового учасника — 40 000 грн, тобто 40 %.
Якби обидва чинні учасники скористалися переважним правом і доклали свої частки збільшення, їхні відсотки лишилися б на місці. Новому учаснику дісталася б тільки та частина збільшення, від якої учасники відмовились.
⚠️ Статут може цей шлях закрити. Частина третя статті 12 дозволяє передбачити в ньому обмеження щодо зміни співвідношення часток; внести, змінити чи виключити таке положення можна лише одностайним рішенням зборів, у яких взяли участь усі учасники.
Затверджені частки перевіряйте в день зборів. У справі, яку розглядав Верховний Суд, учасник вніс додатковий вклад і за себе, і за партнера, щоб відкрити шлях наступному збільшенню, а в реєстрі частки лишилися рівними. Через дванадцять років він спробував перерахувати частки в суді й програв через позовну давність — строк, у межах якого можна вимагати захисту в суді.
Три роки суд відрахував від зборів, які затвердили нову редакцію статуту із сумою капіталу: з того дня учасник міг дізнатися про розбіжність. Так вирішив Верховний Суд у постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 904/3502/22.
Як капітал задають при створенні товариства і що може бути вкладом, розібрано в статті про відкриття ТОВ. З 2025 року статут може передбачати ще й додатковий капітал — вклади учасників без зміни номінальної вартості часток, частина четверта статті 12; нової частки такий вклад не дає.
Шлях через купівлю частки: що вирішує товариство
Капітал не змінюється, і товариство не голосує; згода інших учасників потрібна, лише якщо її вимагає статут. Продати можна лише оплачену частину частки.
Коли новий учасник купує частку, товариство як таке рішення не ухвалює. Угоду укладають продавець і покупець: відчужувати частку учаснику дозволяє частина перша статті 21. Капітал і частки інших учасників при цьому не змінюються.
Згода інших учасників потрібна в одному випадку: коли її вимагає статут. Частина друга статті 21 дозволяє записати таку умову, але внести її до статуту чи виключити можна лише одностайним рішенням зборів, у яких взяли участь усі учасники.
Продати можна тільки оплачену частину частки — частина третя. Якщо продавець сам не доплатив вклад, купити в нього вийде менше, ніж ви домовлялися.
Решта учасників має переважне право купити частку, яку продають третій особі, якщо статут його не скасував. Як воно працює, які строки і що буває, якщо його порушити, розібрано в статті про продаж корпоративних прав; там само — податок продавця.
Документи цього шляху — договір і акт приймання-передачі частки. Реєстратору подають акт, підписи на ньому засвідчує нотаріус, а договір лишається між сторонами; склад пакета розібрано в статті про договір купівлі-продажу частки.
Вхід і вихід однією угодою. Продавши частку повністю, учасник виходить із товариства тією самою угодою, якою новий учасник входить. Через вклад так не вийде: вклад лише додає учасника, і вихід когось із чинних оформлюють окремо.
Чи можна увійти без вкладу
Через товариство — лише купивши частку, яку воно викупило: при збільшенні капіталу номінальна вартість нової частки не може перевищити вклад. Без плати входять лише чужою часткою — за договором дарування, у спадщину або як правонаступник учасника.
Через товариство — лише купивши частку, яку воно викупило: безоплатно віддати її товариство не може, частина четверта статті 25. Номінальна вартість частки нового учасника не може перевищити його вклад — частина третя статті 16. Нульовий вклад дає нульову частку, і поза реорганізацією норми, яка давала б учаснику нову частку без вкладу, закон не містить.
Без плати входять лише чужою часткою, і способів два:
- дарування. Частина перша статті 21 дозволяє відчужити частку безоплатно; чим дарування відрізняється від продажу і хто платить податок, — у статті про договір дарування частки;
- спадщина або правонаступництво. Частка переходить до спадкоємця чи правонаступника учасника без згоди учасників, але учасником він стає, лише подавши заяву про вступ до товариства, — стаття 23.
Заяву про вступ спадкоємець подає разом із нотаріально засвідченою копією свідоцтва про право на спадщину, і справжність підпису на самій заяві теж засвідчує нотаріус — так вимагає частина п’ята статті 17 закону № 755-IV.
⚠️ Обіцянка «частка за роботу» сама частки не створює. Поза реорганізацією закон знає три джерела частки: вклад, частку іншого учасника і частку, яку викупило товариство. Якщо партнер отримує частку за внесок у справу, хтось має віддати йому свою або він має внести вклад.
Що подати реєстратору і коли потрібен нотаріус
Заява, збір, рішення зборів або акт приймання-передачі і структура власності. Підписи тих, хто голосував за рішення, засвідчує нотаріус; для документів, створених і підписаних на порталі «Дія», — без нього.
Пакет для реєстрації змін до розміру капіталу, часток чи складу учасників визначає частина п’ята статті 17 закону № 755-IV про державну реєстрацію:
- заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу;
- документ про сплату адміністративного збору;
- на шляху вкладу — рішення зборів про визначення розміру статутного капіталу та розмірів часток, на шляху купівлі — акт приймання-передачі частки;
- структура власності за встановленою формою.
Якщо учасником стає іноземна юридична особа, додають документ про її реєстрацію в країні, де вона зареєстрована, — наприклад, витяг із торговельного реєстру. А якщо розмір капіталу записаний у вашому статуті, знадобиться ще статут у новій редакції: частина четверта статті 17 вимагає його, коли змінюються відомості, які містить установчий документ.
Нотаріус. Рішення зборів оформлюють протоколом, частина четверта статті 33, і на ньому нотаріально засвідчують підписи учасників, які голосували за рішення, з використанням спеціальних бланків нотаріальних документів. На акті приймання-передачі — підписи сторін. Новий учасник на шляху вкладу рішення не підписує: голосують ті, хто вже є учасниками.
Без нотаріуса обходяться, якщо документи створені на порталі електронних послуг «Дія» і підписані засобами електронної ідентифікації з високим рівнем довіри: на такі документи вимога нотаріального засвідчення не поширюється.
Після реєстрації в ЄДР змінюються відомості про учасників і розміри їхніх часток, а на шляху вкладу — ще й розмір статутного капіталу, пункти 8 і 15 частини другої статті 9 того ж закону. Якщо разом із новим учасником змінюється кінцевий бенефіціарний власник, тобто той, хто зрештою контролює компанію, оновлюють і ці відомості.
Адміністративний збір — 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а при поданні в електронній формі — 75 % цієї суми, стаття 36 закону № 755-IV.
Підготовка рішення і пакета, розрахунок порогів і строків під ваш статут входять у супровід зміни засновника — умови на сторінці послуги. Зміни до ЄДР у будь-якому разі вносить державний реєстратор.
