Зміна директора у зв’язку зі смертю влаштована не так, як будь-яка інша зміна керівника. В усіх решті випадків хтось діє: директор подає заяву, учасники скликають збори, суд ухвалює рішення. Смерть не вимагає дій ні від кого — і саме тому після неї діяти виявляється нікому.
Смерть директора ТОВ (товариства з обмеженою відповідальністю) зачіпає три різні речі, і кожна відповідає по-своєму. Від цього залежить, хто підписує заяву реєстратору, що лишається від довіреності й скільки компанія стоїть без керівника.
Зміна директора у зв’язку зі смертю: що припинилося насправді
Три норми спрацьовують по-різному, і жодна не вимагає, щоб хтось діяв. Правоздатність померлого припинилася — це та норма, якої немає в жодному сусідньому випадку.
Три норми, три відповіді, усі три працюють одночасно.
Трудовий договір. Підставою припинення трудового договору пункт 8-2 статті 36 Кодексу законів про працю називає:
«смерть працівника, визнання його судом безвісно відсутнім або оголошення померлим»
Підстава самостійна. Вона не вимагає ні рішення учасників, ні заяви, ні згоди: наказ тут лише фіксує те, що вже сталося; припиняє договір сама подія.
⚠️ Дати припинення норма для цього пункту не називає — на відміну від сусіднього пункту 8-1, де вона є. Рахувати її самостійно стаття не береться.
Правоздатність. Частина четверта статті 25 Цивільного кодексу: «Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті». Ось норма, якої немає в жодному сусідньому випадку: звільнений директор живий і може підписати що завгодно, померлий — ні. Не тому, що втратив повноваження, а тому, що немає особи, здатної ними скористатися.
Повноваження директора. Перебір по закону про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю: корінь «смерт» трапляється тричі — двічі у статті 23, про частку учасника, і раз у прикінцевих положеннях. У статті 39, яка присвячена виконавчому органу, його немає жодного разу.
Що стаття 39 каже про припинення повноважень, вона каже в частині тринадцятій: спосіб один — обрання наступника або тимчасового виконувача. Розбір цієї норми і те, чому дві ролі директора живуть за різними правилами, стоять у статті про двотижневе попередження за КЗпП — повторювати їх тут немає сенсу.
🔴 Своє в нашому випадку починається там, де сусідній розбір закінчується. У звільненні за власним бажанням обидві ролі вимагають, щоб людина діяла: подала заяву, відпрацювала два тижні, дочекалася зборів.
Смерть не вимагає дій ні від кого — і саме тому після неї діяти виявляється нікому. Правоздатність померлого припинилася, а повноваження директора чекають на рішення тих, кому його ухвалювати. Ця відсутність поширюється на все, що йде далі: на заяву реєстратору, на довіреність, на електронний підпис і на строк, у який компанія стоїть без керівника.
Чому компанія залишається без підпису
Заяву реєстратору подає представник юридичної особи. Правоздатність померлого припинилася, нового директора ще немає — подавати нікому, поки збори не оберуть наступника.
Заявника для реєстраційних дій називає закон про державну реєстрацію, пункт 8 частини першої статті 1. Для інших реєстраційних дій щодо юридичної особи це «представник юридичної особи».
Далі виходить коло, і його варто пройти вголос. Представником товариства за реєстром був директор. Його правоздатність припинилася. Новий представник з’явиться тоді, коли учасники оберуть нового директора. Заяву подає той, кого ще немає.
Коло розмикається просто, коли учасники є: збори ухвалюють рішення, обраний директор підписує заяву, реєстратор вносить зміни. Порядок цих кроків розібраний у статті про зміну директора ТОВ — він не змінюється від того, що попередній керівник помер.
Хто скликає збори — питання, якого у звичайній зміні директора не виникає. Частина перша статті 32 закону про ТОВ відповідає коротко — виконавчий орган товариства. Тобто той самий директор. Учасники, яким належить десять і більше відсотків, мають право вимагати скликання; частина п’ята статті 31 каже, кому цю вимогу подають:
«Вимога про скликання загальних зборів учасників подається виконавчому органу товариства в письмовій формі із зазначенням запропонованого порядку денного»
Виконавчого органу немає. Вимогу подають нікому — і далі закон робить те, чого від нього не чекають: пускає строк, який спливає сам.
«У разі якщо протягом 10 днів з дня, коли товариство отримало чи мало отримати вимогу про скликання загальних зборів, учасники не отримали повідомлення про скликання загальних зборів учасників»
Далі норма робить застереження про інший строк у статуті і називає наслідок:
«особи, які ініціювали їх проведення, можуть скликати загальні збори учасників самостійно»
🔴 Вирішують справу три слова — «чи мало отримати». Строк рахується від дня, коли вимога мала надійти. Чиясь відповідь на відлік не впливає: відповідати нікому, десять днів спливають, і обов’язки зі скликання частина дев’ята покладає на тих, хто збори ініціював.
⚠️ Коли учасників небагато і зібратися готові всі, цей шлях не потрібен зовсім: рішення ухвалюють без дотримання порядку скликання. Умова і причина, чому мовчання згодою не вважається, — у статті про кількість голосів для зміни директора. Десять днів чекають тільки ті, хто зібрати всіх не може.
Хто діє в проміжку, поки нового не обрали, — окреме питання з власною відповіддю: тимчасово виконуючий обов’язки призначається тими самими зборами і тією самою частиною тринадцятою статті 39.
⚠️ Поки рішення немає, у реєстрі стоїть попереднє прізвище. Запис відображає останню внесену зміну; фактичний стан справ реєстр не відстежує і від смерті не оновлюється.
Для контрагента це означає просту річ: витяг, узятий у цей проміжок, керівника не підтверджує. Перевіряти доводиться повноваження того, хто справді ставить підпис.
Довіреність: що з неї лишається
Довіреність припиняється смертю того, хто її видав. Але представник зберігає повноваження для невідкладних справ і для дій, невиконання яких принесе збитки.
Якщо директор устиг видати довіреність, у товариства залишається підпис — але не будь-який.
Пункт 6 частини першої статті 248 Цивільного кодексу припиняє представництво за довіреністю «у разі смерті особи, яка видала довіреність». Абзац усередині того самого пункту додає те, чого зазвичай не помічають:
«У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків»
Норма називає дві підстави, а не одну, і читають їх зазвичай тільки першу. Невідкладні справи — це те, що не терпить відкладення за своєю природою. Друга підстава ширша: дії, невиконання яких принесе збитки. Виплата зарплати в строк, розрахунок за договором, подання звіту з граничним строком — сюди вміщуються обидві.
🔴 А от чи можна за такою довіреністю подати заяву про зміну керівника, норма прямо не каже, і стаття цього не стверджує. Зміна органу товариства під першу підставу не підпадає; чи підпадає під другу — питання обставин; текст норми відповіді не дає. Судової практики по ньому в цьому прогоні не знайшлося.
⚠️ Норма говорить про смерть того, хто видав довіреність. Якщо довіритель — саме товариство, воно не померло, і стаття 248 до такої довіреності не застосовується. Перевіряти треба текст самої довіреності.
Електронний підпис: дві години
Сертифікат скасовують протягом двох годин після того, як відомості про смерть надійшли до того, хто його видав. Відлік іде від надходження відомостей, не від події.
Найпомітніше на практиці — не документи, а доступ. Рахунки, кабінет платника, звітність: усе трималося на кваліфікованому електронному підписі директора.
Закон про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги, частина перша статті 25:
«Кваліфікований сертифікат відкритого ключа скасовується суб’єктом, який видав сертифікат, протягом двох годин у разі»
Підставою названо надходження до того, хто видав сертифікат, відомостей, що підтверджують «смерть фізичної особи, яка є підписувачем».
Строк короткий і рахується не від смерті. Відлік починається тоді, коли відомості надійшли до того, хто видав сертифікат. Хто саме їх подає і як швидко, ця частина статті 25 не встановлює.
⚠️ Скасування сертифіката і доступ до банківського рахунку — різні речі з різними правилами. Сертифікат скасовує той, хто його видав, за статтею 25. Що робить банк і в який момент, визначає договір із банком і внутрішні правила банку. Стаття 25 про це мовчить.
Практичний висновок один: підпис померлого директора — не ресурс, на який можна розраховувати навіть тимчасово. Список підписів, на яких трималися рахунки, звітність і кабінет платника, складають одразу.
Що подають реєстратору
Заява, рішення учасників і документ про сплату адміністративного збору. Свідоцтво про смерть у переліку статті 17 є, але для іншої дії — зміни відомостей про учасників.
Частина четверта статті 17 закону про державну реєстрацію налічує дев’ятнадцять пунктів, і для зміни керівника з них працюють три.
«заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу»
«примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи»
До цих двох додається третій — пункт 7 тієї самої частини: «документ про сплату адміністративного збору — у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону». Стаття 36 бере за реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і зміну керівника з-під збору не виводить.
Зміст рішення і його оформлення — предмет окремої статті: протокол про зміну директора.
⚠️ Свідоцтво про смерть у частині четвертій статті 17 є — але в іншому пункті. У пункті 10 стоїть «ксерокопія свідоцтва про смерть фізичної особи» — у разі змін, пов’язаних зі складом засновників (учасників). Для зміни керівника воно не подається.
🔴 Тому коли помер учасник, який був і директором, реєстраційних дій дві, набори документів різні, і подають їх за різними підставами. Це не одна процедура з довшим списком.
Коли учасник і директор — одна особа
Частка переходить до спадкоємця одразу, а учасником він стає заявою про вступ. До цього обирати директора нікому.
Найвужчий випадок, і саме його шукають окремо. Померла людина була єдиним учасником товариства і його директором.
Тут коло, описане вище, не розмикається: обирати директора нікому.
Частка переходить до спадкоємця одразу — частина перша статті 23 закону про ТОВ, без згоди будь-кого. А от учасником він від цього не стає: пункт 2 частини першої статті 1219 Цивільного кодексу виводить «право на участь у товариствах» зі складу спадщини, якщо інше не встановлено законом. Закон про ТОВ встановив інше про частку, а не про участь. Що буває, коли спадкоємці не вступають роками, розібрано у статті про виключення учасника.
Перший крок робиться в нотаріуса, і він має строк. Частина п’ята статті 17 закону про державну реєстрацію вимагає від спадкоємця нотаріально засвідчену копію свідоцтва про право на спадщину, а частина перша статті 1298 Цивільного кодексу видає це свідоцтво «після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини».
🔴 Звідси й відповідь на питання, скільки компанія стоїть без директора, якщо померлий був єдиним учасником: не менше півроку. Обрання директора, заява реєстратору і відновлення доступу до рахунків чекають на цей строк.
Півроку — це той самий проміжок, у якому працюють попередні розділи: довіреність із двома підставами, скасований за дві години підпис і реєстр, у якому стоїть попереднє прізвище. Вони не запасний варіант на випадок затримки. Для цього випадку вони — єдине, що є.
