Зміна директора ТОВ: процедура, документи і строки

Зміна директора ТОВ — товариства з обмеженою відповідальністю — виглядає простою рівно доти, доки не доходить до складання документів. Рішення зборів, два накази, заява реєстратору, потім банк і податкова — і в кожному кроці своя дрібниця, через яку пакет повертають. Як змінити директора ТОВ, нижче описано зсередини: що підписують, у якій послідовності подають і скільки це триває.

Якщо розбиратися ніколи — умови юридичного супроводу лежать на сторінці послуги.

Зміна директора ТОВ: процедура крок за кроком

Уся процедура складається з чотирьох дій, і тільки одна з них відбувається поза компанією.

Одразу про назву посади: назвою одноосібного виконавчого органу закон називає «директор», а «генеральним директором» — голову дирекції, тобто колегіального виконавчого органу (частина п’ята статті 39). У побуті генеральним звуть і одноосібного директора, тому питання «як змінити генерального директора» насправді означає звичайну зміну директора: процедура від назви не змінюється.

Крок перший — рішення загальних зборів учасників. Обрання одноосібного виконавчого органу віднесене до компетенції зборів пунктом 7 частини другої статті 30 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Припинення повноважень описане окремою нормою — частиною тринадцятою статті 39: повноваження директора можуть бути припинені лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача обов’язків. Тобто «звільнити й потім шукати заміну» закон не передбачає: обидві дії відбуваються одним рішенням.

Саме так читає ці норми Велика Палата Верховного Суду: у постанові у справі № 127/27466/20 вона називає вирішення цього питання виключною компетенцією зборів, посилаючись на частину першу статті 99 Цивільного кодексу і той самий пункт 7. Сам текст статті 99 говорить коротше — збори «створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад»; слова «виключна» в ньому немає, і воно з’являється саме як прочитання суду.

Рішення оформлюють протоколом загальних зборів, а якщо учасник один — рішенням єдиного учасника. Склад документа простий: хто присутній, скільки голосів, які питання розглянуто, як проголосували.

Справжність підписів на такому рішенні засвідчує нотаріус — стаття 15 закону вимагає ще й спеціальних бланків нотаріальних документів. Виняток закон називає прямо: нотаріус не потрібен, якщо рішення створене на порталі електронних сервісів або через Єдиний державний вебпортал електронних послуг і підписане кваліфікованим електронним підписом. Закон це дозволяє, але на вебпорталі електронних послуг — у «Дії» — механізму поки немає: у її каталозі станом на 1 жовтня 2026 року для ТОВ є лише реєстрація на модельному статуті й перехід на нього.

Крок другий — накази. Їх два: про звільнення попереднього директора і про призначення нового. Це внутрішні кадрові документи, вони залишаються в компанії й реєстратору не подаються. Новий директор підписує наказ про власне призначення сам — на момент підписання він уже керівник, бо повноваження надало рішення зборів; наказ їх лише оформлює. Що саме має стояти в наказі про призначення — підстава, дві дати, назва посади зі Статуту — і два готові зразки розібрані окремо.

Крок третій — реєстраційна дія. До державного реєстратора або нотаріуса подають заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу разом із рішенням зборів. Окремо сплачується адміністративний збір — 0,3 прожиткового мінімуму для працездатних осіб за реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу (стаття 36 закону); для громадських об’єднань і благодійних організацій розмір інший. Подача в електронній формі виходить дешевшою: за реєстрацію на підставі електронних документів справляється 75 відсотків цього збору — четверта частина суми просто не платиться. Розгляд документів займає 24 години після їх надходження, крім вихідних та святкових днів — це пункт 1 частини першої статті 26 Закону «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» у редакції від 24 квітня 2026 року.

Двадцять чотири години — це строк розгляду. Уся зміна триває довше. Між рішенням зборів і поданням заяви ще є нотаріус, а після запису — банк і податкова, які працюють у власному темпі.

Крок четвертий — те, що йде після реєстру. Податкова отримує відомості про нового керівника з реєстру автоматично, але подання форми для окремих випадків залишається. Банк змінює розпорядника рахунку за власною процедурою і вимагає особистої присутності нового директора. Електронний підпис попереднього керівника перестає бути придатним для підписання від імені компанії, і новий оформлює свій.

Практичний порядок виглядає так: зібрали учасників і ухвалили рішення → засвідчили підписи → подали заяву → отримали запис → пішли в банк. Реєстраційна частина найшвидша, а найдовшою зазвичай виявляється домовленість про день зборів.

Окремо про те, чого в цій процедурі немає. Погодження ні з ким не потрібне: реєстратор перевіряє комплект документів; доцільність зміни його не обходить. Обов’язкового строку, до якого треба встигнути, закон теж не встановлює. І компанія не залишається без керівника з волі однієї людини — про це нижче, у блоці питань.

⚠️ Одне застереження: строку немає саме для цієї дії. Якщо разом із директором змінюється склад учасників, у тієї зміни свої строки й свої наслідки за прострочення — вони живуть у законі про державну реєстрацію окремо від відомостей про керівника.

Із чого складається вартість. Юридичний супровід — це перевірка статуту, підготовка рішення й наказів, супровід у нотаріуса і подання документів. Окремо оплачуються послуги нотаріуса: їх розмір залежить від кількості учасників і форми документа, і встановлює його не юрист. Розкид на ринку дає саме нотаріальна частина та кількість учасників, яких треба зібрати. Адміністративний збір у цю суму не входить — його платять державі окремо, і при електронній подачі він на чверть менший. Строк реєстраційного розгляду встановлює закон, і жодна юридична компанія його не скорочує.

Чи можна змінити директора онлайн

Через «Дію» — ні: закон дозволяє рішення без нотаріуса, якщо воно створене на порталі й підписане КЕП, але послуги зміни керівника в «Дії» немає.

Хто має прийти особисто, коли підписи засвідчує нотаріус. Не директор, а учасники. Це головне, чого зазвичай не чекають: змінює директора не сам директор, а ті, хто ухвалює рішення. Справжність підписів на рішенні засвідчує нотаріус, а підписують його засновники (учасники), уповноважені ними особи або голова і секретар зборів — стаття 15 частина перша пункт 6 Закону № 755-IV. Для зміни керівника, коли для ухвалення рішення достатньо голосів не більше десяти осіб, підписують ті засновники (учасники) чи уповноважені ними особи, які голосували «за» і чиїх голосів достатньо, — якщо інше не передбачено статутом. Новий директор до нотаріуса не потрібен: він підпише свої накази вже після.

Через «Дію» без нотаріуса зараз не вийде, а подати документи можна і через нотаріуса. Це не два різні шляхи: нотаріус засвідчує підписи на рішенні і він же може бути тим, хто проводить реєстраційну дію, — державним реєстратором закон називає і нотаріуса, стаття 6 частина перша.

Реєстратор особистої явки не вимагає. Документи можуть подаватися у паперовій або електронній формі — стаття 14 частина перша. Паперові подає заявник особисто або поштою; електронні особистої присутності не потребують.

Закон прямо виключає зміну керівника з автоматичного режиму. Стаття 25-1 частина перша перелічує реєстраційні дії, які можуть проводитися без участі державного реєстратора — в автоматичному режимі через Єдиний державний вебпортал електронних послуг. Пункт 6 виводить зі свого переліку рішення «щодо розміру статутного (складеного) капіталу, розміру часток у статутному (складеному) капіталі, складу учасників чи керівника юридичної особи»; решта пункту працює лише «за умови одностайного прийняття рішення такими учасниками, що підтверджується їх кваліфікованими електронними підписами». Тобто автомата для зміни директора закон просто не передбачає.

Виняток про КЕП, названий вище, у «Дії» поки не спрацьовує. ⚠️ Послуги «зміна керівника ТОВ» у «Дії» немає: перевірено 24.08.2026 по каталогу порталу і по опису послуги «е-Підприємець», де перелічені реєстрація ФОП (фізична особа підприємець), реєстрація ТОВ на модельному статуті, перехід на модельний статут, податки, рахунок — і жодного слова про керівника. Це замір каталогу на дату; норми про це в законі немає.

Довіреність — спосіб не приходити самому, але не єдиний. Представник подає документи замість заявника, і довіреність має бути нотаріально посвідчена — стаття 14 частина друга пункт 2; окремо закон робить виняток, якщо відомості про повноваження представника вже є в Єдиному державному реєстрі. Другий шлях — поштове відправлення: тоді особисто йти нікуди не треба, але справжність підпису заявника на заяві засвідчується нотаріально, стаття 15 частина перша пункт 5. Обидва шляхи ведуть до нотаріуса один раз.

⚠️ Картку зі зразками підписів вимагає банк. Закон № 755-IV такої норми не містить, і ми її не вигадуємо.

Чи потрібно міняти статут при зміні директора

За загальним правилом — ні. Сучасні статути описують директора як посаду: хто його обирає, на який строк, які повноваження. Конкретне прізвище в такому статуті не згадується, тому зміна людини на посаді статут не зачіпає.

Виняток один, і він трапляється у старих редакціях. Якщо в статуті прямо написано «директором товариства є Іваненко Іван Іванович», то зміна керівника автоматично означає ще й зміну установчого документа. Тоді до пакета додається нова редакція статуту, а рішення зборів містить два питання замість одного: про директора і про зміни до статуту.

Реєстраційна дія тут одна: частина четверта статті 17 Закону про державну реєстрацію прямо говорить про зміни до відомостей про юридичну особу, «у тому числі змін до установчих документів». Комплект від цього не подвоюється: додається один документ — нова редакція статуту.

Тому перед зборами відкривають чинну редакцію статуту і шукають у ній слово «директор». Якщо поруч стоїть прізвище — планувати треба одразу дві дії. Якщо ні — статут залишається недоторканим.

Ще один пункт із тієї ж полиці: статут може містити власні вимоги до кандидата або до порядку обрання — наприклад, строк повноважень або підвищений кворум. Такий пункт доведеться виконати, хоча нової редакції статуту він не потребує.

Статут може віднести це рішення й до іншого органу. Якщо ним утворена наглядова рада, до її компетенції може бути віднесено обрання директора, зупинення та припинення його повноважень — це частина друга статті 38 закону про товариства. Тоді директора обирає рада, і реєстратору подають протокол ради. Розділ статуту про органи товариства читають до того, як призначати збори.

Окремий випадок — статути, ухвалені до набрання чинності Законом «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». Вони можуть суперечити чинним нормам у дрібницях: інший порядок скликання, інша більшість, посилання на скасовані статті. Сама по собі зміна директора не зобов’язує приводити такий статут у відповідність, і реєстратор цього не вимагає. Але коли справа доходить до підрахунку голосів, орієнтуватися доводиться на закон; застарілий пункт статуту тут не працює. Після ухваленого рішення виправляти дорожче.

Перевірка статуту займає кілька хвилин і рятує від найдорожчої помилки в темі: зібрані учасники, оплачений нотаріус і рішення, ухвалене не тією більшістю.

Скільки голосів потрібно, щоб змінити директора

Директора обирають простою більшістю голосів усіх учасників товариства. Голоси рахують від загальної кількості: присутність на зборах цього числа не змінює. Учасник, який не з’явився, не зникає з розрахунку — його голос просто не поданий.

Статут може підняти планку: вимагати три чверті голосів або одностайності. Тому перед зборами дивляться дві речі — скільки голосів у кожного учасника і чи не встановив статут спеціальної більшості саме для цього питання.

Порядок скликання зборів описаний статтею 32 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» в редакції від 1 січня 2026 року. Виконавчий орган повідомляє кожного учасника не менше ніж за 30 днів до запланованої дати, поштовим відправленням з описом вкладення; статутом може бути встановлений інший строк і інший спосіб повідомлення. У повідомленні зазначають дату, час, місце і порядок денний.

Тридцять днів здаються довгим строком, і на практиці його часто скорочують статутом. Але якщо статут мовчить — діє законний строк, і збори, скликані «на завтра», ризикують бути оскарженими тим учасником, якого не повідомили.

Коли в зборах узяли участь усі учасники і всі вони надали згоду на розгляд питання, рішення можна ухвалити без дотримання строку повідомлення — так каже частина десята статті 31. Мовчання згодою не вважається: запис «заперечень не надійшло» умову частини десятої не підтверджує. Якщо учасник голосує через представника, повноваження давати таку згоду мають бути прямо записані в довіреності (частина п’ята статті 33). Це працює в компаніях, де учасників двоє-троє і вони домовляються між собою. У компанії з конфліктом розраховувати на це не варто.

Тут же лежить різниця між кворумом і більшістю. Кворум відповідає на питання, чи відбулися збори взагалі; більшість — чи ухвалене рішення. Закон про товариства загального кворуму для зборів не встановлює, натомість прив’язує кожне рішення до частки голосів усіх учасників. Наслідок незвичний: збори, на які прийшов один учасник із двадцятьма відсотками голосів, відбулися — але жодного рішення на них ухвалити не вдасться, бо двадцяти відсотків не вистачить ні на що.

Що каже Верховний Суд, коли збори скликає сам директор

Складніше, коли змінити директора хоче сам директор, а учасники не збираються. Заявою про звільнення це не вирішується — директор скликає збори сам, і весь цей шлях розібрано окремо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 6 вересня 2023 року у справі № 127/27466/20 виклала порядок: директор має сам скликати загальні збори і внести до порядку денного питання про припинення своїх повноважень через обрання нового директора або тимчасового виконувача обов’язків. Підстава — пункт 1 частини першої та частина сьома статті 31, частина тринадцята статті 39 Закону про товариства. Слова «виключна компетенція» в цих нормах не стоять: вони описують, хто скликає збори і що повноваження припиняються лише через обрання наступника. Висновок, що замінити рішення зборів односторонньою заявою не можна, робить із них суд.

При цьому діє той самий строк: повідомити кожного учасника не пізніше ніж за 30 днів, поштовим відправленням з описом вкладення. Директор у тій справі надіслав учасникам прохання зібратися за два тижні — і цього виявилося досить, щоб суд визнав порядок недотриманим.

⚠️ Чим справа закінчилася: Велика Палата визнала, що позов директора не підлягав задоволенню, скасувала рішення першої та апеляційної інстанцій і закрила провадження. Корисний тут сам порядок дій, викладений судом: він описаний як обов’язковий і застосовується до будь-якого директора, який хоче піти.

Звідси й помилка: протокол складено бездоганно, підписи засвідчено, а голосів під рішенням менше, ніж потрібно. Скільки потрібно — каже частина четверта статті 34 закону про товариства: обрання директора не входить до переліків, для яких потрібні три чверті або одностайність, тож рішення ухвалюють «більшістю голосів усіх учасників товариства, які мають право голосу з відповідних питань». Останні слова не декоративні: частки, які товариство викупило в учасника, при підрахунку голосів не враховуються взагалі (частина третя статті 25), і «всі учасники» тоді — не сто відсотків статутного капіталу. Статут може підняти цю планку, але не опустити нижче більшості (частина п’ята тієї ж статті). Реєстратор такий пакет, найімовірніше, прийме. Стаття 15 Закону № 755-IV вимагає, щоб рішення про зміну керівника підписали учасники, «кількості голосів яких достатньо для прийняття рішення», — але тільки у випадках, «коли для прийняття такого рішення достатньо голосів не більше 10 осіб». Тобто достатність голосів видно з самих підписів, поки учасників небагато. Але чи правильно порахували частки за статутом, реєстратор не перевіряє: це не його предмет. А ось учасник, який не голосував, може вимагати через суд визнати рішення недійсним. Саме по собі таке рішення не є нікчемним: воно діє, поки суд його не скасував. На це у позивача є один рік — пункт 8 частини другої статті 258 Цивільного кодексу, спеціальна позовна давність саме для вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів. А отже, запис у реєстрі рік стоїть під питанням, а разом із ним — усе, що директор за цей рік підписав. Що саме має бути в самому протоколі й чому підписів у ньому буває менше, ніж присутніх, — розібрано окремо.

Зміна прізвища або прописки — це не зміна директора

Директор вийшла заміж і змінила прізвище. Або керівник переїхав і змінив прописку. Виникає питання, чи треба проводити ту саму процедуру: адже зміна прізвища директора ТОВ теж потрапляє до реєстру.

Не треба. Керівник той самий, змінилися відомості про нього: обрання чи звільнення тут немає. Але рішення уповноваженого органу реєстратору все одно подається разом із заявою про зміну відомостей — пункт 2 частини четвертої статті 17 Закону № 755-IV звільняє від нього лише зміни щодо бенефіціарів, місцезнаходження і зв’язку з юридичною особою. Справжність підписів на рішенні засвідчує нотаріус; виняток — рішення, створене на порталі електронних сервісів чи через «Дію» і підписане кваліфікованим електронним підписом (абзац другий пункту 6 частини першої статті 15). Закон це дозволяє, але в «Дії» механізму поки немає: у її каталозі станом на 1 жовтня 2026 року для ТОВ є лише реєстрація на модельному статуті й перехід на нього. З переїздом інакше: адреси керівника в Єдиному державному реєстрі немає, її не називає пункт 13 частини другої статті 9 того самого закону.

Від зміни керівника зміну відомостей про нього відрізняє предмет рішення: воно стосується відомостей про того самого директора, а не обрання нового.

Одне ускладнення лежить поза реєстром: після зміни прізвища електронний підпис директора виданий на старі дані. Підписувати ним від імені компанії далі не вийде, і підпис доведеться перевипускати. Те саме стосується банку — картку зі зразками підписів оновлюють.

Через цю плутанину готують протокол про обрання для дії, у якій нікого не обирають і не звільняють.

Директора і засновника однією угодою

Учасник продає частку і сам був директором. Ситуація типова. Обидві зміни оформлюють за один візит до нотаріуса і подають одним пакетом — але це дві різні реєстраційні дії.

Порядок має значення: спочатку переходить частка, потім змінюють керівника. Причина проста — рішення про нового директора ухвалює той, хто на момент рішення є учасником. Якщо спершу змінити директора, а потім частку, рішення ухвалить людина, яка вже виходить із компанії.

На практиці це одні збори, один протокол і два питання в порядку денному — але два окремі комплекти для реєстратора. Нотаріус посвідчує обидва. Заяву подають на кожну реєстраційну дію окремо.

У протоколі питання йдуть у тій самій послідовності.

Чим відрізняються самі комплекти, видно з закону. Для зміни складу учасників частина п’ята статті 17 Закону про державну реєстрацію називає чотири позиції: заяву, документ про сплату адміністративного збору, один документ із переліку і структуру власності. Документ із переліку залежить від підстави:

Заяву і документ про сплату закон називає в обох комплектах однаково. А структура власності в комплекті на зміну керівника потрібна лише тоді, коли разом змінюються відомості про кінцевих бенефіціарних власників (пункт 14 частини четвертої).

Матеріал по суті — оформлення переходу частки, момент її передання і податки — лежить у статті про продаж корпоративних прав. Межа проходить тут: зміна директора цього матеріалу не дублює.

Чим зміна директора відрізняється від зміни засновника

Керівника і власника легко сплутати.

Директор — виконавчий орган товариства. Його обирають і звільняють рішенням загальних зборів, і жодної власності в компанії він через посаду не набуває. Змінити директора можна без згоди інших осіб — досить голосів учасників.

Засновник, точніше учасник — власник частки в статутному капіталі. Його «зміна» — це перехід частки: за угодою (купівля-продаж, дарування) або у спадок, причому спадкоємець отримує частку без згоди учасників (частина перша статті 23). Тут з’являються ціна, момент переходу і податки, яких у зміни директора немає в принципі. І переважне право інших учасників — але тільки на частку, «що продається третій особі» (частина перша статті 20): при даруванні та спадкуванні його немає, а при продажу його можуть виключити статут або корпоративний договір (частини шоста і восьма тієї ж статті).

Тому одна людина може бути тільки директором, тільки учасником, обома одночасно або жодним із двох. Директор, звільнений із посади, залишається учасником, якщо мав частку. А продаж частки сам собою посади не позбавляє: доки збори не ухвалять іншого рішення, підписує той самий директор.

Документи теж різні. У частки — договір, акт і оновлений склад учасників у реєстрі; у керівника — протокол зборів і накази. Реєструє обидві дії один і той самий реєстратор.

Воєнний стан: чи змінилася процедура

Станом на 14 серпня 2026 року зміна директора ТОВ під час воєнного стану відбувається за тим самим порядком, що й до нього. Єдиний державний реєстр працює, строк розгляду документів залишається той самий.

Складність тепер в обставинах, у яких цей порядок виконують. Учасник за кордоном не може особисто прийти на збори — але єдиним виходом консульська довіреність не залишається. Збори можуть проходити у режимі відеоконференції або із застосуванням інших засобів електронної ідентифікації. Це дозволяє частина третя статті 33 закону про товариства — окремої вказівки в статуті для цього не потрібно. Є й заочне голосування — письмове волевиявлення учасника. Справжність підпису під ним засвідчує нотаріус (частина перша статті 35), і замінити нотаріуса кваліфікованим електронним підписом не можна. А ось опитуванням рішення про зміну директора ухвалити не можна взагалі: пункт 1 частини другої статті 36 забороняє це прямо, незалежно від того, що написано в статуті. Учасник на службі має обмежений доступ до зв’язку, і строк повідомлення про збори з формальності перетворюється на реальну перешкоду.

Змінився на практиці й доступ до нотаріусів. У різних регіонах він нерівномірний, і день зборів частіше підлаштовують під нотаріуса, ніж навпаки.

Документи, які приїжджають з-за кордону, проходять власну процедуру. Довіреність, оформлена в консульстві України, приймається без додаткових формальностей. Довіреність від іноземного нотаріуса потребує апостиля або консульської легалізації — залежно від країни, — і перекладу. Це не особливість воєнного часу, але саме зараз через неї проходить більшість учасників, які виїхали: строк оформлення такої довіреності зазвичай довший за всю решту процедури разом узяту.

Що при цьому не змінилося: строк розгляду документів реєстратором, вимога про нотаріальне засвідчення підписів на рішенні, компетенція зборів і порядок підрахунку голосів.

⚠️ Цей розділ прив’язаний до дати. Правила, пов’язані з воєнним станом, змінюються швидше за решту процедури, тож перед поданням документів варто перевірити, чи не з’явилося нового регулювання після зазначеної дати.

Зміна керівника в ПП, ГО, АТ і на держпідприємстві

Зміна керівника юридичної особи будь-якої форми — від приватного підприємства до акціонерного товариства — це одна й та сама реєстраційна дія, і заява подається одна й та сама. А ось строк розгляду залежить від виду організації: 24 години, крім вихідних та святкових, стаття 26 дає юридичним особам і підприємцям, тоді як громадському об’єднанню зі статусом юридичної особи — не пізніше трьох робочих днів (пункт 7 тієї ж частини). Ці три дні не остаточні. Частина друга статті 26 дозволяє реєстратору за необхідності продовжити строк ще не більше ніж на 15 робочих днів, і стосується це саме пунктів 2, 6 і 7 — творчих спілок, професійних спілок і громадських об’єднань. На звичайне ТОВ продовження не поширюється: для його 24 годин такої підстави в законі немає. Відрізняється й те, хто ухвалює рішення і яким документом воно оформлене.

Громадська організація. Кого обирає керівника і в якому порядку, визначає статут: пункт 4 частини першої статті 11 Закону «Про громадські об’єднання» прямо вимагає, щоб статут описував повноваження керівника і керівних органів, порядок їх формування та зміни складу. Тому загального правила «обирають збори» тут немає — є те, що записали засновники. Закон про громадські об’єднання додає дві особливості, яких немає в ТОВ. Перша: про зміну у складі керівних органів об’єднання повідомляє протягом 60 днів із дня рішення. Друга: справжність підписів на рішенні засвідчується нотаріально лише тоді, коли цього вимагає статут самого об’єднання, — стаття 15 закону про державну реєстрацію робить для громадських об’єднань виняток.

Акціонерне товариство. Тут спершу треба знати структуру управління: чинний Закон «Про акціонерні товариства» № 2465-IX допускає однорівневу і дворівневу (стаття 4). За дворівневої є наглядова рада, і обрання та припинення повноважень голови і членів виконавчого органу належать до її виключної компетенції — пункт 9 частини другої статті 71. Документ — протокол наглядової ради. Але й тоді рішення можуть ухвалювати загальні збори, якщо статут прямо відніс до їхньої компетенції обрання та припинення повноважень (частини перша і друга статті 84). За однорівневої структури наглядової ради немає зовсім: товариством керують збори і рада директорів, і вона має право обрати нового головного виконавчого директора в будь-який час, якщо статут не встановив іншого (частина перша статті 65). У приватному акціонерному товаристві з кількістю акціонерів до 10 осіб замість ради директорів може формуватися одноосібний виконавчий орган (частина друга статті 4).

Приватне підприємство і державне підприємство. Зміна директора приватного підприємства окремої процедури не має — правило для обох форм одне: рішення ухвалює той, кого назвав установчий документ або акт органу управління, і реєстратор перевіряє саме це. Конкретні норми для цих двох форм тут не називаються: законодавство про них останніми роками переписувалося, і посилання без перевірки чинної редакції коштувало б дорожче, ніж чесне «звіряйтеся зі статутом».

⚠️ Цей абзац навмисно коротший за попередні: перевіреної норми під кожне твердження про ПП і державне підприємство немає.

Спільне в усіх чотирьох: реєстратор перевіряє, чи ухвалив рішення саме той орган, який має право його ухвалювати за статутом і законом. Пакет із протоколом «не того» органу повертають, хоча за формою він виглядає бездоганно.

Якщо ви не впевнені, який орган у вашій організації уповноважений на це рішення, — це та перевірка, з якої починається супровід зміни керівника.