Податкова перевірка при ліквідації підприємства — те місце процедури, якого бояться найбільше. Її шукають способи обійти, відкласти, пройти якось інакше. Найчастіше шукають марно, і причина проста: підстава для перевірки записана в законі прямо, а норми, яка звільняла б від неї, там немає.
Спершу про слова. «Підприємство» в пошуку означає будь-який бізнес, а закон розрізняє форми. Ця стаття — про товариство з обмеженою відповідальністю (ТОВ). Для фізичної особи-підприємця багато що збігається, але є одне послаблення, якого в товариства немає, і про нього нижче сказано окремо.
Сама процедура припинення з її кроками, строками і чергами кредиторів розібрана в окремій статті про покрокове закриття ТОВ. Тут — про один її крок, зате повністю: коли він починається, як його призначають, скільки він триває, чим закінчується і чого з ним зробити не можна.
Податкова перевірка при ліквідації підприємства: чому її не обійти
Початок процедури припинення прямо названий підставою для документальної позапланової перевірки — підпункт 78.1.7 ПКУ. Норми, яка давала б право закритися без неї, у кодексі немає.
Норми, яка звільняла б від податкової перевірки при припиненні, у кодексі немає — і це перше, що варто знати. Норма про саму перевірку одна, і вона коротка. Підпункт 78.1.7 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України (ПКУ) називає початок процедури припинення підставою для документальної позапланової перевірки.
Далі важливе. Ми перебрали текст кодексу — 3 952 655 знаків — за трьома запитами, які мали б знайти виняток, якби він існував:
- «без перевірки» — 0 входжень;
- «звільнення від перевірки» — 0;
- «довідка про відсутність заборгованості» — 0.
Нулі тут самі є відповіддю. У кодексі немає ні норми, що дозволяє закритися без перевірки, ні механізму її перенесення, ні згаданої в багатьох порадниках «довідки про відсутність заборгованості» як окремого документа кодексу.
Останній нуль вартий пояснення, бо саме цю довідку найчастіше згадують у порадах. Документ за результатами перевірки в кодексі є, і називається він інакше — про нього окремий розділ нижче. А от довідки з такою назвою, яку нібито треба «отримати перед закриттям», кодекс не знає.
⚠️ Це не означає, що варіантів немає взагалі. Два законні шляхи, за яких підстава просто не виникає, розібрані нижче окремим розділом. Але це саме інші шляхи: ліквідацію вони замінюють, а не полегшують.
І ще одне, що варто зрозуміти одразу. Перевірка при припиненні — спосіб держави закрити свої питання до платника, який зникає: після реєстрації припинення пред’явити вимогу буде нікому. Саме тому підстава сформульована так широко, а винятків з неї немає.
Що насправді написано в підставі
Підстав у цьому підпункті шість, і ліквідація — лише одна з них. Реорганізація перетворенням у перелік не входить: це прямо застережено.
Тепер прочитаємо норму цілком, бо в ній є те, чого зазвичай не помічають:
«розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу … порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків»
Порахуйте підстави. Їх тут шість, і ліквідація товариства — лише одна:
- початок реорганізації, крім перетворення;
- початок припинення юридичної особи;
- припинення підприємницької діяльності ФОП — фізична особа підприємець;
- закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу;
- відкриття провадження у справі про банкрутство;
- подання заяви про зняття з обліку платника податків.
Два пункти з цього переліку варті окремої уваги. А третій — закриття підрозділу — веде до іншої процедури: підрозділ не є юридичною особою, тож його закривають рішенням самої компанії, а до податкової подають заяву за формою № 8-ОПП і копію розпорядчого документа. Саме товариство при цьому не припиняється.
«Крім перетворення». Реорганізація буває злиттям, приєднанням, поділом, виділенням і перетворенням. Перші чотири дають підставу для перевірки, п’яте — ні, і це застереження стоїть у дужках у самому тексті норми. Логіка видна: перетворення змінює організаційно-правову форму, зберігаючи саму юридичну особу з її зобов’язаннями. Платник не зникає, і закривати до нього питання нема потреби.
Заява про зняття з обліку. Це остання підстава в переліку, і вона найранніша за часом. Підстава виникає з моменту подання заяви. День рішення про ліквідацію, день публікації повідомлення для кредиторів і день подання ліквідаційного балансу настають пізніше.
Практичний висновок звідси один, і він про очікування. Люди часто уявляють перевірку як останній крок: спершу всі документи, потім податкова. Норма влаштована навпаки: підстава з’являється на початку, і готовність до перевірки потрібна з того самого дня.
⚠️ Зверніть увагу й на те, чого в переліку немає. Немає жодної згадки про розмір обороту, про наявність працівників, про те, працювала компанія чи стояла. Підстава прив’язана до події: сталася — виникла.
Як призначають перевірку і коли до неї допускають
Рішення оформлюється наказом, і право на перевірку виникає лише після вручення його копії. Зняття з обліку йде після реєстрації припинення.
Перевірка не починається сама. Пункт 78.4 ПКУ описує порядок так:
«Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом»
І далі — умова, яку варто знати кожному, до кого прийшли:
«Право на проведення документальної позапланової перевірки … надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено … копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки»
Слово «лише» тут таке саме важливе, як у нормах про повноваження директора. Без врученої копії наказу права на перевірку немає. Наказ називає підставу, і саме з нього видно, за яким підпунктом вас перевіряють.
Далі перевірка йде одним із двох способів. Виїзна — коли посадові особи приходять за місцезнаходженням платника; допуск до неї регулює стаття 81. Невиїзна — коли перевірка проводиться в приміщенні контролюючого органу за документами; порядок у статті 79. Пункт 78.5 просто відсилає до цих двох статей.
Тепер про порядок подій у часі, бо тут лежить помилка, яка коштує тижнів. Зняття з обліку плутають з перевіркою і думають, що спершу податкова, а потім реєстратор. Підпункт 67.1.1 ПКУ називає підставу для зняття з обліку:
«повідомлення чи документальне підтвердження державного реєстратора чи іншого органу державної реєстрації про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи»
Тобто знімають з обліку після того, як реєстратор провів реєстрацію припинення. Не до неї. Порядок виходить такий: підстава для перевірки виникає на початку процедури, сама перевірка йде всередині неї, реєстрація припинення завершує процедуру, а зняття з обліку — наслідок уже проведеної реєстрації.
⚠️ Практичний висновок: чекати «дозволу податкової», щоб іти до реєстратора, — означає чекати того, чого в нормі немає. Зняття з обліку не умова реєстрації припинення, а її наслідок.
Скільки триває і за який період перевіряють
Від 3 до 15 робочих днів залежно від платника, з можливим продовженням. Період — у межах 1095 днів давності.
Строк залежить від того, хто перевіряється. Пункт 82.2 ПКУ:
- великі платники податків — 15 робочих днів, продовження до 10;
- суб’єкти малого підприємництва — 5 робочих днів, продовження до 2;
- інші платники податків — 10 робочих днів, продовження до 5.
Продовження — не автоматичне: воно можливе за рішенням керівника контролюючого органу, його заступника або уповноваженої особи. Тобто найдовший мислимий строк для звичайного товариства — 15 робочих днів разом із продовженням, а для більшості малих компаній — 7.
Тепер про період. Перевіряють у межах строку давності. Пункт 102.1 ПКУ дає 1095 днів, і відлік ведеться від останнього дня граничного строку подання декларації. Якщо декларацію подали пізніше — від дня фактичного подання. А якщо за період зобов’язання виникло і декларацію не подали зовсім, строку давності до нього немає: це виняток підпункту 102.2.1.
З цієї норми випливає й зворотне, і воно на користь платника:
«Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов’язань, платник податків вважається вільним від такого зобов’язання»
Є й довший строк — 2555 днів, але він для окремих випадків: перевірок за статтями 39 і 39-1 щодо трансфертного ціноутворення та застосування пункту 141.4. До звичайного закриття малої компанії це відношення не має.
⚠️ Строк давності — не привід тягнути з закриттям. Періоди, які виходять за 1095 днів, справді закриваються, але кожен місяць очікування додає нових звітних періодів, які теж треба закрити правильно. Ціна зволікання розібрана у статті про вартість закриття ТОВ.
Чи є законний спосіб закритися без перевірки
Норми, яка звільняла б від перевірки, немає. Є два законні шляхи, за яких підстава не виникає, і одне послаблення — для фізичної особи підприємця (ФОП) без працівників.
Запит «закрити ТОВ без податкової перевірки» — один з найчастіших у цій темі. Відповідаємо на нього прямо, і відповідь складається з трьох частин.
Норми, що звільняє від перевірки, немає. Перебір за трьома формулюваннями показаний вище: нулі.
Є одне послаблення, і воно не для товариства. Пункт 82.2 ПКУ скорочує перевірку до 3 робочих днів — але для фізичних осіб-підприємців без найманих працівників і лише за чотирьох умов одночасно за два останні календарні роки:
- подано податкову декларацію про відсутність доходів від господарської діяльності;
- платник не зареєстрований платником податку на додану вартість;
- у контролюючих органів немає інформації про використання найманої праці;
- у них немає інформації про відкриті рахунки в банках, у небанківських надавачах платіжних послуг чи електронні гаманці.
Зверніть увагу на дієслово: перевірка проводиться у скорочений строк. Вона не скасовується. І для ТОВ такої норми в кодексі немає взагалі — нульова звітність товариства підстави за підпунктом 78.1.7 не знімає.
Є два шляхи, за яких підстава не виникає. Перший — реорганізація перетворенням, про яку сказано вище: юридична особа зберігається, змінюється форма. Другий — продаж корпоративних прав: товариство продовжує існувати, змінюється власник і керівник. Процедури припинення немає, отже немає й підстави за підпунктом 78.1.7.
🔴 Другий шлях часто називають «експрес-ліквідацією», і це неточна назва. Компанія не зникає: вона живе далі з новим власником, і разом з нею живуть її зобов’язання та періоди, за які її ще можуть перевірити. Це рішення про те, хто відповідає за минуле. Тому вибір між продажем і повною процедурою — це вибір між «закрити питання зараз» і «передати їх іншому».
Чим закінчується перевірка: акт або довідка
Порушення є — акт, порушень немає — довідка. Це та сама довідка, яку шукають під назвою «про відсутність заборгованості».
Питання про те, що буде на виході, ставлять рідше, ніж варто було б. Відповідь у статті 86 ПКУ, і вона проста:
«Результати перевірок … оформлюються у формі акта або довідки … У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка»
Ось та сама довідка, яку шукають під назвою «про відсутність заборгованості». У кодексі вона називається інакше і видається за результатом: довідка складається тоді, коли порушень не встановлено.
Строки оформлення теж названі. Пункт 86.3: акт або довідка виїзної перевірки складається у двох примірниках і реєструється в контролюючому органі протягом п’яти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення строку перевірки. Для платників з філіями або на консолідованій сплаті — протягом десяти.
Один примірник вручається або надсилається платнику в день підписання. Якщо платник підписати відмовився, складається окремий акт, що засвідчує факт відмови, — відмова від підпису результат не скасовує.
⚠️ Якщо за актом виписали податкове повідомлення-рішення, у вас є 10 робочих днів на скаргу до контролюючого органу вищого рівня — пункт 56.3 ПКУ. Строк відлічується від дня отримання рішення. Пропущений строк доведеться відновлювати, а процедура припинення на час оскарження не завершиться: борг, який оспорюють, залишається незакритим.
Що буде, якщо знайдуть недоїмку
Майно товариства йде на погашення в черзі за законом. Якщо майна не вистачило, борг переходить на учасників тільки там, де закон поклав на них відповідальність.
Питання ставлять так: чи можна закритися з боргом перед бюджетом. Відповідь дає стаття 97 ПКУ, і вона у два кроки.
Крок перший — майно товариства. Пункт 97.2: якщо власник або уповноважений ним орган ухвалив рішення про ліквідацію, не пов’язану з банкрутством, майно платника використовується у черговості, визначеній законами України.
Крок другий — що з непогашеним залишком. Пункт 97.3:
«У разі якщо внаслідок ліквідації платника податків частина його грошових зобов’язань чи податкового боргу залишається непогашеною у зв’язку з недостатністю майна, така частина погашається за рахунок майна засновників або учасників»
Умова тут ключова: якщо вони несуть повну або додаткову відповідальність згідно із законом. Для учасника ТОВ загальне правило зворотне — він відповідає в межах свого вкладу, і борг товариства на нього автоматично не переходить.
Це не означає, що учасник захищений завжди. Закон знає випадки, коли відповідальність таки виникає, і вони розібрані у статті про субсидіарну відповідальність засновника. Загальні борги перед кредиторами й черговість розрахунків — окрема тема.
⚠️ Практично це означає ось що. Недоїмка, виявлена перевіркою, робить закриття довшим і дорожчим: спершу розрахунки за рахунок майна, і тільки потім ліквідаційний баланс, який реєстратор прийме.
Перевірка йде тоді, коли інші заборонені
Підпункт 78.1.7 названий винятком і в ковідному мораторії, і у воєнному. Заборони на перевірки цієї не стосуються.
Це та властивість, через яку перевірку при припиненні не можна перечекати.
Підпункт 78.1.7 названий винятком у двох мораторіях одразу. У ковідному пункті 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ перелік дозволених перевірок називає «документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами» — і далі стоять номери 78.1.7 та 78.1.8. У воєнному пункті 69 того самого підрозділу той самий підпункт стоїть у переліку винятків поряд з кількома іншими.
Тобто коли планові перевірки зупинені, а позапланові обмежені, перевірка того, хто закривається, залишається дозволеною.
Це варто читати разом з попереднім розділом. Стратегія «почекаємо, поки перевірки заборонені, і швидко закриємось» не працює за побудовою: сама подія закриття і є підставою, яку мораторії не зачіпають.
Логіка законодавця тут та сама, що й у широкому формулюванні підстави. Мораторій захищає працюючий бізнес від навантаження перевірками — той бізнес, до якого держава зможе повернутися пізніше. Платник, який зникає, під цю логіку не підпадає: пізніше до нього не повернешся, і відкласти питання нікуди.
Є й практичний бік, про який рідко думають наперед. Мораторії за ці роки вводили, звужували і скасовували кілька разів, а перелік винятків при цьому щоразу зберігав підпункт 78.1.7. Це означає, що планувати закриття під вікно без перевірок не вийде: такого вікна для цієї підстави не було жодного разу.
Воєнний шар цієї теми — окремо, у статті про ліквідацію під час воєнного стану: там розібрано, що з процедурою змінилося насправді, а що залишилось на місці.
«Ліквідація за рішенням податкової» — чого не існує
Такої процедури немає. Орган може звернутися до суду з позовом про припинення — і це прямо написано в кодексі.
Запит «ліквідація ТОВ за рішенням податкового органу» шукають регулярно, і шукають те, чого під цією назвою немає.
Стаття 110 Цивільного кодексу знає три підстави ліквідації юридичної особи:
- за рішенням учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами;
- за рішенням суду через допущені при створенні порушення, які не можна усунути, — за позовом учасника або відповідного органу державної влади;
- за рішенням суду в інших випадках, встановлених законом, — за позовом відповідного органу державної влади.
Податковий орган не значиться в жодній підставі як той, хто ліквідує. Те, що він справді може, записано в пункті 67.2 ПКУ: контролюючі органи мають право звертатися до суду про винесення судового рішення щодо припинення юридичних осіб.
Позов подає орган — рішення ухвалює суд. Різниця тут велика: у суді є відповідач, є змагальність і є можливість заперечувати. Компанію не можна закрити рішенням інспектора.
⚠️ Той самий пункт 67.2 дає органам ще одне право, про яке варто знати тим, хто вже закрився: звертатися до суду про скасування державної реєстрації припинення юридичної особи. Тобто запис у реєстрі не завжди остаточний.
