Коли ви шукаєте відгуки про реєстрацію ТОВ — товариства з обмеженою відповідальністю, — ви знаходите мало. Розгорнутих відгуків про цю послугу у відкритому доступі майже немає, і причина не в тому, що ви погано шукаєте.
Реєстрація — разова подія. Її роблять один раз, платять і повертаються до своїх справ: порівнювати нема з чим, повертатися до теми нема приводу. А те, що все-таки опубліковано, зібрано на сайтах самих виконавців і відібрано ними ж.
Помилки при реєстрації ТОВ трапляються не там, де їх чекають, і майже завжди спливають пізніше самої реєстрації. Тому нижче зібрані випадки — ситуації, у яких опиняються після реєстрації: що сталося, яка норма це вирішує і що робити. Оцінок роботи тут не буде. Кожен випадок стоїть із номером статті — щоб його можна було перевірити, не вірячи нам на слово.
Де шукати відгуки про реєстрацію ТОВ і чому їх майже немає
Розгорнутих відгуків майже немає: реєстрація — разова подія без повторюваності й порівняння. Замість них перевіряється те, що видно самому: чинний запис виконавця в реєстрах, договір із переліком робіт і названа ціна. Це стосується будь-якого виконавця, зокрема нас.
Три місця, де відгуки зазвичай шукають, дають різне, і жодне не дає того, що потрібно.
Сайти виконавців. Добірку робить той, про кого вона. Негативний відгук туди не потрапляє за побудовою — це стосується будь-якого такого сайту, зокрема нашого. Читати їх варто як рекламу, і в цьому немає нічого поганого, поки ви знаєте, що перед вами реклама.
Google Reviews і карти. Тут оцінюють враження першого тижня: швидко відповіли, ввічливо пояснили, не змусили приїжджати двічі. Помилка реєстрації вилазить пізніше. Статут, який не передбачив потрібного, дасть про себе знати через рік, коли оцінка вже стоїть і більше не змінюється.
Закриті групи і месенджери. Там обговорення справді є, і воно найчесніше. Тільки пошуку воно недоступне: закрита група не індексується.
Розгорнутих відгуків про реєстрацію ТОВ майже немає в жодному з цих трьох місць, і причина в самій послузі: це разова подія, до якої не повертаються; другого досвіду для порівняння у вас теж не набирається.
🔴 Ця стаття теж написана зацікавленою стороною. Ми заробляємо на супроводі реєстрації.
Замість відгуків працює те, що можна побачити самому ще до підписання договору:
- статус виконавця в реєстрах. Юридична особа або ФОП (фізична особа-підприємець), чинний запис, коди КВЕД — класифікатора видів економічної діяльності — що відповідають діяльності. Відкриті дані, хвилина часу;
- договір із переліком робіт. Роботи названі поіменно: підготовка статуту, заповнення заяви, подача, хто отримує виписку, що робить виконавець і що залишається вам;
- названа ціна з тим, що в неї входить. Саме тут виникають суперечки: частину робіт кожна сторона вважала чужою.
Досвід і репутація в цей перелік не потрапили тому, що перевіряються інакше: стаж видно в тому самому записі — за датою реєстрації виконавця, — а репутацію до підписання доводиться брати зі слів. Важать вони не менше і стоять поруч із цими трьома пунктами, доповнюючи їх.
Ці три пункти варто перевірити в будь-якого виконавця, зокрема в нас.
⚠️ Та сама обережність стосується нашої сторінки реєстрації ТОВ: там стоїть і добірка відгуків, зроблена нами про себе, і оцінка з Google — тобто два з тих трьох джерел, про які сказано вище. Читати їх варто тим самим поглядом, що й чужі; реєстри і договір ви перевірите без нашої участі.
Де ви шукаєте відгуки і що там насправді
- Сайти виконавців публікує сам виконавець
- Google Reviews оцінюють враження першого тижня
- Закриті групи пошуку недоступні
- Реєстри і договір їх можна побачити самому
Три перші джерела говорять про враження, четверте — про факти
До подачі: розбіжність із тим, що про вас уже записано
Найтихіша підстава для відмови ховається не в заяві, а в застарілому записі про вас самих — колишнє ФОП, стара адреса, дошлюбне прізвище. Пункт 10-3 частини першої статті 28 звіряє заяву і з документами, і з реєстром одразу.
Найтихіша підстава для відмови — не помилка в заяві. Заяву перечитують, а власний старий запис у реєстрі не перечитує ніхто.
Дані про вас у реєстрі старіші за заяву
Ви колись реєструвалися як ФОП або були співзасновником іншої компанії. Відтоді ви змінили прізвище після шлюбу або переїхали, а до реєстру цього не внесли. У новій заяві дані свіжі, у реєстрі старі — і реєстратор бачить розбіжність.
Пункт 10-3 частини першої статті 28 закону про державну реєстрацію називає підставою для відмови «невідповідність відомостей, зазначених у заяві про державну реєстрацію, відомостям, зазначеним у документах, поданих для державної реєстрації, або відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі». Друга половина цього пункту й спрацьовує: заяву звіряють не лише з тим, що ви принесли, а й з тим, що про вас уже записано.
Що робити. До подачі подивитися себе в ЄДР — Єдиному державному реєстрі — за всіма колишніми ролями: ФОП, учасник, керівник. Розбіжність усувається окремою реєстраційною дією, і робити її треба до подачі документів на нове товариство. Разом із ними вона не проходить.
Решта підстав для відмови зібрана в закритий перелік і розібрана поіменно в статті про документи для реєстрації ТОВ.
Сама реєстрація: що з документами і збором після відмови
Документи після відмови не повертаються самі: потрібна окрема заява про повернення, і тоді їх віддають не пізніше наступного робочого дня. За створення ТОВ збору немає взагалі, а при відмові в реєстрації змін закон дає місяць на безкоштовну другу спробу.
Відмова зупиняє реєстрацію, але до початку не відкидає. Тут дві речі, про які в самій відмові не пишуть.
Документи не повертаються самі
Частина восьма статті 28 говорить: у разі відмови документи, подані для державної реєстрації, «крім документа про сплату адміністративного збору», повертаються заявнику не пізніше наступного робочого дня «з дня надходження від заявника заяви про їх повернення».
Головне тут — останні п’ять слів. Строк починає спливати від вашої заяви про повернення. Поки її немає, документи просто лежать у реєстратора, і скільки вони пролежать, закон не обмежує.
Частина дев’ята додає: після усунення причин, що були підставою для відмови, заявник може повторно подати документи.
Що робити. Отримати відмову письмово з названою підставою. Подати заяву про повернення документів — окремо, не сподіваючись, що їх віддадуть самі. Усунути причину і подати заново.
Адміністративний збір: за створення його немає, а при відмові діє місячне вікно
Про збір закон говорить прямо, і саме тут ховається вигода, про яку мало хто знає.
Почнемо з того, що для новоствореного товариства питання здебільшого не виникає взагалі. Перелік ставок частини першої статті 36 закритий, і позиції за державну реєстрацію створення юридичної особи в ньому немає: там політичні партії, відокремлені підрозділи, творчі спілки, символіка — і окремо зміни до відомостей про юридичну особу, 0,3 прожиткового мінімуму. За створення ТОВ збір не справляється.
А там, де збір усе-таки сплачено — при реєстрації змін, — працює частина третя тієї ж статті: «У разі відмови в державній реєстрації адміністративний збір не повертається. Якщо протягом місяця з дня прийняття рішення про відмову заявником повторно подано документи для відповідної державної реєстрації, адміністративний збір не справляється».
Сплачене вам не віддадуть. Але місяць на другу спробу без нової оплати закон дає, і відлік іде від дня рішення про відмову.
Що робити. Подивитися в самій відмові її дату — від неї спливає місяць. Устигнути в цей строк означає подати документи ще раз безкоштовно; після нього збір доведеться платити наново.
Перші місяці: заява про єдиний податок, реєстр платників, рахунок
Заява про спрощену систему подається разом із реєстраційною. Ставка 3 % при реєстрації недоступна — усі три випадки прив'язані до початку кварталу. Код діяльності у ЄДР і в реєстрі платників єдиного податку — два різні записи.
Реєстрація закінчилася, а строки — ні. Чотири випадки цього блоку об’єднує одне: жоден із них не нагадує про себе сам.
Заяву про спрощену систему подають разом із реєстраційною
Поширене уявлення: після реєстрації є десять днів, щоб подати заяву на єдиний податок, і якщо їх пропустити — товариство місяць працює на загальній системі. Строк справді існує: абзац другий підпункту 298.1.2 Податкового кодексу дає новоствореним десять днів з дня державної реєстрації на заяву про третю групу без ПДВ — податку на додану вартість. Докладно про нього — у статті про реєстрацію через «Дію».
Але вибирати між «встигнути» і «не встигнути» не обов’язково. Пункт 1 частини першої статті 17 закону про державну реєстрацію: «У заяві про державну реєстрацію створення юридичної особи приватного права може зазначатися… прохання заявника про реєстрацію юридичної особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування».
Тобто прохання про спрощену систему пишеться в тій самій заяві, якою реєструють товариство. А частина друга статті 13 пояснює, чому це працює: технічний адміністратор Єдиного державного реєстру передає податковій відомості з такої заяви одночасно з відомостями про державну реєстрацію.
Що робити. Проставити відмітку про спрощену систему в реєстраційній заяві. Тоді десятиденний строк не починає спливати, і пропускати нема чого.
Десятиденне вікно дає не будь-яку ставку
Друга половина того самого рішення: у вікні після реєстрації доступна третя група без ПДВ — податку на додану вартість. Ставка 3 % із ПДВ так не обирається.
Підпункт 4 пункту 293.8 Податкового кодексу перелічує випадки, коли ставку 3 % можна обрати, і їх три:
- суб’єкт господарювання, вже зареєстрований платником ПДВ, — при переході на спрощену систему за заявою не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного кварталу;
- платник єдиного податку третьої групи на ставці 5 % — при добровільній зміні ставки за заявою не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку кварталу і реєстрації платником ПДВ;
- суб’єкт господарювання, не зареєстрований платником ПДВ, — при переході на спрощену систему з одночасною реєстрацією платником ПДВ, за 15 календарних днів до початку наступного кварталу.
Спільне в усіх трьох — прив’язка до початку кварталу і до переходу. Створення тут ні до чого. Новоствореному товариству в день реєстрації жоден із них не доступний.
Що робити. Питання про ПДВ вирішувати до подачі заяви: після неї вибір уже зроблено. Якщо товариству потрібна ставка 3 %, шлях лежить через квартал, і це слід закласти в план першого року.
КВЕД є в ЄДР, а в реєстрі платників єдиного податку його немає
Товариство додало вид діяльності в реєстратора, почало за ним працювати — а в реєстрі платників єдиного податку цього коду немає. Це два різні записи, і другий сам собою не з’являється.
Підпункт 8 пункту 299.7 прямо називає види господарської діяльності серед відомостей, які вносяться до реєстру платників єдиного податку. Пункт 299.8 при цьому називає день подання заяви строком для змін за підпунктами 1–5 пункту 299.7 — а види діяльності стоять у підпункті 8 і до цього переліку не входять.
Наслідок описує підпункт 7 підпункту 298.2.3: у разі здійснення видів діяльності, не зазначених у реєстрі платників єдиного податку, платник зобов’язаний перейти на сплату інших податків і зборів — з першого числа місяця, наступного за звітним періодом, у якому така діяльність провадилася.
⚠️ Підвищена ставка 15 % на дохід від діяльності поза реєстром стосується першої і другої груп — підпункт 2 пункту 293.4. Для третьої групи прямої норми про підвищену ставку немає, і саме тому втрата тут виглядає радше виходом зі спрощеної системи, ніж штрафом.
Що робити. Вносити новий КВЕД до реєстру платників єдиного податку окремою заявою, не покладаючись на запис у ЄДР. Перевіряється це витягом із реєстру платників єдиного податку — його видають безоплатно, пункт 299.9.
Банк не відкриває рахунок
Компанія зареєстрована, а рахунок не відкривають або закривають невдовзі після відкриття. Це виглядає як свавілля, але закон тут не залишає банку вибору.
Частина перша статті 15 закону про запобігання та протидію легалізації доходів говорить, що суб’єкт первинного фінансового моніторингу зобов’язаний відмовитися від встановлення ділових відносин, відмовити клієнту у відкритті рахунка чи в проведенні операції — і далі йде перелік випадків. Серед них: неможливість ідентифікації або верифікації клієнта чи встановлення кінцевих бенефіціарних власників; встановлення клієнту неприйнятно високого ризику або ненадання ним документів для належної перевірки; подання недостовірної інформації.
🔴 Різниця між «вправі» і «зобов’язаний» тут практична. Банк не робить послугу і не карає: за названих обставин норма не залишає йому іншого рішення. Тому й спорити з операціоністом марно: знімається підстава відмови, і тільки вона.
Що робити. Дізнатися підставу і закрити саме її: подати документи, яких бракує, привести у відповідність відомості про бенефіціарів, пояснити структуру власності. Відмова через неможливість перевірки і відмова через високий ризик лікуються по-різному.
Перший рік: бенефіціар, податковий борг, межі модельного статуту
Через рік спрацьовує те, про що не нагадують: 30 робочих днів на оновлення бенефіціара, податковий борг два квартали підряд і межа модельного статуту — обирати можна лише з урядового набору.
Через рік спрацьовує те, що при реєстрації здавалося формальністю.
Склад учасників змінився, а бенефіціара в реєстрі не оновили
Товариство зареєстроване, відомості про кінцевого бенефіціарного власника подані. Потім склад учасників змінився — а до реєстру це не внесли.
Стаття 9 закону про державну реєстрацію: «У разі зміни кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи державна реєстрація змін до відомостей про кінцевих бенефіціарних власників юридичної особи проводиться протягом 30 робочих днів з дня виникнення таких змін». Строк рахується від самої зміни, а не від дня, коли про неї згадали.
Частина четверта статті 35 називає ціну: неподання або несвоєчасне подання державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника «тягне за собою накладення штрафу на таку юридичну особу в розмірі від однієї тисячі до двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян».
| Межа штрафу | У неоподатковуваних мінімумах | У гривнях |
|---|---|---|
| нижня | 1 000 | 17 000 |
| верхня | 20 000 | 340 000 |
Один неоподатковуваний мінімум для таких норм дорівнює 17 гривням: пункт 5 підрозділу 1 розділу XX Податкового кодексу.
⚠️ Воєнне застереження є, але вужче, ніж про нього кажуть. Підпункт 2 пункту 1 закону № 2115-IX: у період воєнного стану і протягом трьох місяців з дня його припинення не застосовується адміністративна та/або кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності та документів, визначених підпунктом 1 цього самого пункту. Про штраф на юридичну особу за частиною четвертою статті 35 норма не говорить — вона про адміністративну і кримінальну відповідальність; штрафи взагалі в ній не названі.
Що робити. Рахувати тридцять робочих днів від дня зміни складу учасників. І пам’ятати, куди приходить лист про застарілі дані, — про це наступний блок.
Податковий борг два квартали підряд
Підпункт 8 підпункту 298.2.3 називає ще одну підставу втратити спрощену систему: наявність податкового боргу в розмірі, що перевищує суму за абзацом третім пункту 59.1, на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Перехід відбувається в останній день другого з цих кварталів.
Умова тут складніша, ніж «не заплатив двічі»: борг має бути на кожне перше число протягом двох кварталів поспіль і перевищувати поріг. Погашення в середині кварталу цей ланцюг розриває.
Поруч стоїть дешевша, але частіша неприємність: пункт 120.1 дає штраф 340 гривень за кожне неподання або несвоєчасне подання декларації, а якщо протягом року за таке порушення штраф уже застосовували — 1 020 гривень.
Що робити. Дивитися стан розрахунків на перше число місяця: саме ця дата має значення для норми.
Модельний статут можна змінити — але тільки на варіант із урядового набору
Поширене уявлення: модельний статут змінити не можна. Закон говорить протилежне, і межа проходить не там, де її шукають.
Частина восьма статті 11 закону про ТОВ: модельний статут «є багатоваріантним та передбачає можливість обрання різних його редакцій, у тому числі редакції “за замовчуванням”». Частина одинадцята додає прямо: «Товариство має право у будь-який час змінити редакцію модельного статуту, на підставі якого воно діє, обравши інше альтернативне положення з числа тих, що передбачені Кабінетом Міністрів України».
Заборони змінювати немає — є обмеження вибору. Поки товариству вистачає урядових варіантів, це не заважає. Коли з’являється завдання, для якого потрібне своє формулювання, набір закінчується, і потрібен власний статут. Чого саме в модельному статуті немає жодним словом, розібрано в статті про реєстрацію через «Дію».
Що робити. Перед вибором статуту при реєстрації подивитися урядовий набір і чесно відповісти, чи вистачить його на перші два роки. Обидва шляхи — зміна редакції і перехід на власний статут — проходять через рішення зборів і окрему реєстраційну дію.
Про що дізнаються після штрафу
Чотири речі, про які дізнаються після штрафу або після листа: ціна директора без зарплати, форма № 20-ОПП, юридична адреса як податкова і різниця між тотожною і схожою назвою.
Чотири випадки, які об’єднує спосіб знайомства: про них дізнаються з листа або з рахунку. В інструкціях їх немає.
Директор без зарплати: скільки це коштує насправді
Товариство ще не працює, засновник керує ним сам і не хоче нараховувати собі зарплату. Як це оформлюється — окрема тема: конструкція тримається на рішенні учасників і потребує документа, якого в модельному статуті немає. Вона розібрана з двома зразками в статті про реєстрацію через «Дію».
Тут — про ціну помилки, якщо піти іншим шляхом і просто оформити директора на неповну ставку.
Частина п’ята статті 8 закону про єдиний внесок: єдиний внесок встановлюється в розмірі 22 відсотки до бази нарахування. І далі йде застереження, через яке неповна ставка не рятує. «У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати… сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати… та ставки єдиного внеску».
Мінімальна заробітна плата з 1 січня 2026 року — 8 647 гривень: стаття 8 закону про Державний бюджет України на 2026 рік. Отже:
| Як оформлено директора | Нарахована зарплата | Єдиний внесок за місяць |
|---|---|---|
| повна ставка, мінімальна зарплата | 8 647 грн | 1 902,34 грн |
| 0,1 ставки, основне місце роботи | 864,70 грн | 1 902,34 грн |
| 0,1 ставки, не основне місце роботи | 864,70 грн | 190,23 грн |
Другий рядок і є суттю: зарплата впала вдесятеро, внесок залишився тим самим. Мінімальний страховий внесок — це добуток мінімальної зарплати на розмір внеску, визначення стоїть у пункті 5 частини першої статті 1 того самого закону.
🔴 А третій рядок — межа цього правила, і він урятував не одного засновника. Абзац третій тієї ж частини п’ятої: «При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка єдиного внеску… застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру». Те саме сказано абзацом четвертим про трудовий договір з нефіксованим робочим часом. Якщо засновник працює десь іще, а товариство для нього — місце за сумісництвом, внесок рахують від фактичних 864,70 грн.
Що робити. З’ясувати перше: чи є товариство основним місцем роботи директора. Якщо так, неповна ставка платіж не зменшує — тоді питання вирішується статутом і рішенням учасників. Якщо ні, працює правило абзацу третього, і внесок іде від фактичної бази.
Форма № 20-ОПП: десять робочих днів, про які дізнаються після штрафу
Компанія зареєстрована, працює — а повідомлення про об’єкти оподаткування не подане. Форму подають усі платники, і юридичні особи, і ФОП, незалежно від системи оподаткування.
Пункт 8.4 розділу VIII Порядку обліку платників податків і зборів: заява про об’єкти оподаткування за формою № 20-ОПП «подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття» до контролюючого органу за основним місцем обліку. Той самий строк діє після змін у відомостях про об’єкт.
Штраф податкова застосовує за пунктом 117.1 Податкового кодексу — як за неподання документів «для взяття на облік… чи внесення інших змін до своїх облікових даних»:
| Хто | Перше порушення | Повтор протягом року |
|---|---|---|
| юридична особа | 1 020 грн | 2 040 грн |
| самозайнята особа | 340 грн | 680 грн |
Що робити. Подати форму в межах десяти робочих днів після появи об’єкта — орендованого офісу, складу, обладнання. Строк рахується від реєстрації, створення або відкриття об’єкта. Початок роботи з ним на відлік не впливає.
Юридична адреса: при реєстрації її не перевіряють, потім за нею шукають
Адресу вказують формально — квартира засновника або куплена «масова реєстрація». При реєстрації її ніхто не перевіряє, і це створює враження, що вибір нічого не вартий.
Пункт 45.2 Податкового кодексу: «Податковою адресою юридичної особи… є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі». Тобто адреса з реєстру — це та адреса, за якою держава з вами розмовляє. Довідковою вона не є.
Куди приходить лист про застарілі відомості про бенефіціара? Саме сюди — на адресу з реєстру. Тому два випадки з цієї статті змикаються: строк у тридцять робочих днів спливає, а повідомлення про це лежить за адресою, де нікого немає.
Що робити. Обирати адресу, за якою хтось справді отримує кореспонденцію. Якщо адреса змінилася — вносити зміну до реєстру, бо саме вона визначає, куди підуть листи.
Назва: тотожна заборонена, схожа — ні
Останній випадок найпростіший, і плутають у ньому одне слово.
Частина четверта статті 16 закону про державну реєстрацію: «Найменування юридичної особи не може бути тотожним найменуванню іншої юридичної особи (крім органів місцевого самоврядування)». Поруч стоїть частина п’ята статті 90 Цивільного кодексу: «Юридична особа не має права використовувати найменування іншої юридичної особи».
Заборонено тільки збіг. Схожість закон не чіпає. Якщо в реєстрі вже є товариство з такою назвою, взяти її не можна; додати до власної назви ще одне слово — можна, і реєстрацію це не зупинить.
⚠️ Реєстратор перевіряє тотожність. Спір про схожість — не його справа: претензію власника зареєстрованого найменування вирішують уже після реєстрації.
Що робити. Перевірити назву в ЄДР до подачі — реєстр відкритий, перевірка займає хвилини. Якщо назва близька до чужої, зважити і реєстрацію, і те, чи не доведеться потім назву захищати.
