Податкова застава при ліквідації товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) сама не зникає. Рішення учасників закрити компанію майно із застави не звільняє: це робить тільки підстава, названа в Податковому кодексі, передусім у статті 93, а ліквідації серед цих підстав немає. Списання боргу після ліквідації теж не допоможе — воно настає лише тоді, коли компанію вже закрили, а з податковим боргом її не закриють.
Якщо у вашої компанії вже є борг перед податковою, майно описане в заставу, а компанію вирішили закрити, розпоряджатися цим майном, поки ліквідація триває, доведеться за правилами застави. Про сам борг і про те, хто за нього відповідає, є окрема стаття — про ліквідацію ТОВ з боргами.
Коли майно потрапляє в податкову заставу
Застава виникає за кодексом, без договору, з дня появи податкового боргу, якщо він перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів. Податковий керуючий описує майно, податкова реєструє заставу в реєстрі.
Податкова застава виникає сама — за Податковим кодексом, без договору і без підпису компанії. Пункт 88.2 так і каже: право податкової застави «не потребує письмового оформлення». Момент виникнення залежить від того, хто визначив суму. Якщо компанія сама задекларувала податок і не сплатила його вчасно, застава виникає наступного дня після останнього дня строку сплати. Якщо суму нарахувала податкова, — з дня виникнення податкового боргу. Обидва випадки розводить пункт 89.1.
Є поріг. Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу не перевищує 180 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян — це останній абзац пункту 89.2. У гривнях податкова рахує цей поріг як 3 060 грн: так, зокрема, пише Головне управління ДПС у Київській області в повідомленні від 15 жовтня 2025 року. Сам кодекс тут суми в гривнях не називає, лише кількість мінімумів.
Застава поширюється на будь-яке майно компанії на день її виникнення, балансова вартість якого відповідає сумі боргу, і на майно, яке компанія набуде пізніше (пункт 89.2). Неподільну річ, дорожчу за борг, описують цілком — пункт 89.6. Якщо майна менше, ніж боргу, застава чекає на нове: про кожне нове майно компанія зобов’язана повідомити податкову не пізніше робочого дня, наступного за днем набуття права власності (пункт 89.5).
Оформлює заставу податковий керуючий — посадова особа податкової, яку призначають компанії з податковим боргом (пункт 91.1). Він складає акт опису, і до нього включають ліквідне майно, з якого можна погасити борг (пункт 89.3). Далі податкова безоплатно реєструє заставу: рухоме майно — у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, нерухоме — у Державному реєстрі речових прав, у п’ятиденний строк з дня акта опису (розділ IV Порядку застосування податкової застави). Для покупця, банку чи реєстратора застава існує з моменту цього запису: для рухомого майна закон прямо каже, що публічне обтяження «набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі».
Сума застави не застигає. Коли борг зростає — наприклад, коли узгоджені нарахування за результатами податкової перевірки при ліквідації не сплачено вчасно, — податковий керуючий складає новий акт опису до суми, що відповідає збільшеному боргу (пункт 89.2).
Чому податкова застава при ліквідації не знімається
Перелік статті 93 вичерпний, і ліквідації в ньому немає. Списання боргу після ліквідації звільнило б майно, але воно настає лише після запису про припинення, а з податковим боргом цей запис не вносять.
Стаття 93 Податкового кодексу перелічує, з якого дня майно звільняється із застави. Пункт 93.1 називає п’ять підстав:
- повне погашення податкового боргу, включно з розстроченими сумами і процентами;
- визнання податкового боргу безнадійним;
- рішення суду про припинення застави в процедурах банкрутства;
- скасування нарахування після адміністративного чи судового оскарження;
- згода податкової на продаж майна за статтею 92.
Поза пунктом 93.1 кодекс звільняє майно ще в кількох випадках. Перший: податкова сама продала його, і гроші надійшли до бюджету (пункт 93.4). Другий: приватизація державного або комунального майнового комплексу (пункт 93.5). Третій, тимчасовий: вилучення майна в умовах воєнного стану (підпункт 69.21 перехідних положень). Решта — окремі режими тих самих перехідних положень: план фінансової реструктуризації або санації (пункт 37 підрозділу 10 розділу XX), разові списання боргу, приватизація «Укрспирту». Рішення про ліквідацію немає ні в пункті 93.1, ні поза ним.
Прочитати цей перелік ширше, як приклади, не вийде. Верховний Суд у постанові від 30 вересня 2025 року у справі № 914/2949/24 написав: «Вичерпний перелік підстав для припинення податкової застави майна боржника наведено у статті 93 ПК України». Податкова читає так само: «Статтею 93 Кодексу не передбачено припинення податкової застави у зв’язку з ліквідацією платника податків» — індивідуальна податкова консультація Головного управління ДПС у Львівській області від 16.07.2026 № 4091/ІПК/13-01-13-01-10. Консультація індивідуальна, і використовувати її може лише платник, якому її надано (пункт 52.2 кодексу). Тут вона показує лише позицію податкової.
Звідки тоді поширена думка, що ліквідація заставу знімає? З ланцюжка, який виглядає як вихід. Абзац третій пункту 97.3 каже, що борг, який залишився непогашеним після ліквідації, вважається безнадійним і списується. А з дня визнання боргу безнадійним майно звільняється із застави — підпункт 93.1.2. Здавалося б, досить закрити компанію, і застава впаде сама.
Ланцюжок обривається на першій ланці. Такий борг списують за відомостями Єдиного державного реєстру (ЄДР) про державну реєстрацію припинення юридичної особи — пункт 2 порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів № 1231. А цей запис реєстратор не внесе: закон про державну реєстрацію відмовляє в ньому щодо юридичної особи, що ліквідується, «стосовно якої надійшли відомості про наявність заборгованості із сплати податків і зборів» (абзац сьомий пункту 11 частини першої статті 28). Застава знімається після запису, а запис неможливий, поки є податковий борг. Докладно ця відмова розібрана в розділі про виконавчі провадження і запис про припинення.
Показове порівняння є в тій самій главі кодексу. Адміністративний арешт майна припиняється, серед іншого, «ліквідацією платника податків, у тому числі внаслідок проведення процедури банкрутства» — підпункт 94.19.4. Для арешту ліквідацію названо прямо, для застави — ні. Окремою нормою це не є, але пояснює, чому перелік статті 93 не варто читати ширше, ніж він написаний.
Чому списання після ліквідації не знімає заставу, поки є борг
- Рішення про ліквідацію застава залишається: у статті 93 такої підстави немає
- Податковий борг не погашено відомості про борг надходять реєстратору
- Запис про припинення реєстратор відмовляє: пункт 11 частини першої статті 28 закону про держреєстрацію
- Борг безнадійний, застава знята настає лише після запису про припинення
Ланцюжок обривається на третьому кроці. Запис стане можливим, лише коли боргу не буде: погасити його, зокрема грошима від продажу майна за згодою чи з торгів податкової, або скасувати нарахування
Що комісія може робити з майном у заставі
Користуватися можна, продавати — тільки за згодою податкової або після десяти днів її мовчання, нерухомість — лише за згодою. Без згоди — штраф у розмірі вартості майна і можливий арешт.
Окремих прав щодо заставленого майна ліквідаційна комісія не отримує. Стаття 92 Податкового кодексу винятку для ліквідації не робить. Цивільний кодекс доручає комісії організувати продаж майна, коли грошей на кредиторів не вистачає (частина дев’ята статті 111), але порядку погодження з податковою не скасовує. Те саме написала податкова в консультації № 4091: статтею 92 «передбачено обов’язковість процедури узгодження з контролюючим органом операцій із заставленим майном».
Користуватися майном у заставі можна — це перше речення пункту 92.1. Обладнання працює, автомобіль їздить, приміщення залишається за компанією. Обмеження стосується іншого.
Відчуження — тобто продаж, дарування, обмін чи інша передача майна у власність іншої особи — можливе тільки за згодою податкової. Друга підстава — мовчання: якщо податкова впродовж десяти днів з моменту отримання звернення не відповіла, чи дає згоду, майно можна відчужувати й без неї (пункт 92.1). Десять днів рахуються від отримання, тому звернення варто надсилати так, щоб дату отримання можна було довести.
Виняток — товари. Якщо в заставі лише готова продукція, товари та товарні запаси, їх можна продавати без згоди, але за цінами не нижче звичайних і за умови, що гроші в повному обсязі підуть на зарплату, єдиний внесок та/або погашення податкового боргу.
Продаж за згодою, оренда і лізинг мають ще одну умову: майно треба замінити іншим, такої самої або більшої вартості, а зменшити вартість застави податкова дозволяє лише за часткового погашення боргу (пункт 92.2). Для нерухомості згоду перевіряє реєстратор: перехід права власності на об’єкт під податковою заставою він проводить лише за наявності згоди контролюючого органу (пункт 5 частини четвертої статті 24 закону про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно). Мовчання податкової тут згоди не замінює, і без неї угода просто не дійде до реєстру.
Відчуження без попередньої згоди, коли вона обов’язкова, карається штрафом у розмірі вартості відчуженого майна (пункт 116.1), а порушення правил відчуження — підстава для адміністративного арешту майна (підпункт 94.2.1). Кримінальний кодекс у статті 388 окремо забороняє незаконно розпоряджатися майном, яке описано або заставлено.
Тому порядок для комісії такий: спершу звернення по згоду, потім продаж, а гроші — на погашення боргу, бо без цього запису про припинення все одно не буде. Коли борг погашено повністю, застава знімається з дня, коли податкова отримала підтвердження погашення (підпункт 93.1.1). Якщо майно в заставі, а компанію треба закрити, саме цей крок визначає, коли ліквідація ТОВ зможе завершитися.
Як податкова продає майно сама
Не раніше ніж через 30 днів після податкової вимоги і на публічних торгах; на погашення всього боргу за рахунок майна — з дозволу суду. Погасили борг до договору — торги зупиняють.
Якщо борг не погашено, податкова гасить його сама: спершу стягує гроші, а коли їх не вистачає, продає майно, що перебуває в заставі (пункт 95.1). Почати вона може не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання або вручення податкової вимоги (пункт 95.2). Про торги попереджає сама вимога: у ній мають бути відомості про право податкової застави, попередження про опис активів і про можливі дату й час публічних торгів (пункт 59.3).
Гроші з рахунків податкова стягує за рішенням суду, а для погашення всієї суми боргу за рахунок заставленого майна звертається до суду по дозвіл (пункт 95.3). Без суду кодекс дозволяє стягувати лише кошти, і лише коли борг виник із власної декларації компанії та не сплачується 90 днів (пункт 95.5).
Продаж іде на публічних торгах — біржових або аукціонних, а майно, що швидко псується, чи замалі обсяги — через торговельні організації (пункти 95.7, 95.8). Початкову ціну визначає експертна оцінка. Компанія має місяць з дня рішення про реалізацію, щоб замовити оцінку самостійно, інакше оцінювача наймає податкова (пункт 95.12). Договір із переможцем торгів підписує сама компанія-боржник, а якщо відмовляється, — керівник податкової в присутності двох понятих (пункт 95.14).
Решта залежить від виручки. Якщо її більше, ніж боргу, різницю перераховують компанії або її правонаступникам (пункт 95.6). Якщо менше — податковий керуючий описує в заставу додаткове майно (пункт 95.24). Майно, продане на торгах, звільняється із застави з дня, коли гроші надійшли до бюджету (пункт 93.4).
Зупинити продаж можна до останнього кроку. Якщо компанія до укладення договору купівлі-продажу повністю погасить борг, податкова скасовує рішення про продаж і вживає заходів, щоб зупинити торги (пункт 95.20). Для ліквідаційної комісії це означає, що час на власний продаж за згодою є, але він не безмежний: торги податкової можуть іти паралельно з процедурою ліквідації, і компанія від цього не захищена.
Хто стоїть попереду податкової застави
Раніше зареєстровані обтяження рухомого майна, а також раніше зареєстровані застава чи іпотека стоять попереду податкової застави. Місця податкової застави в черзі кредиторів при ліквідації закон прямо не визначає, тож, коли майна не вистачає на всі черги, розподіл між заставодержателем і податковою вирішують до продажу майна, під конкретні обставини.
Податкова застава — публічне обтяження, і місце в черзі вона отримує за датою запису. За законом про обтяження рухомого майна пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації, а обтяження того самого майна, зареєстровані раніше, стоять попереду (частина друга статті 39).
Податковий кодекс робить із цього власний висновок. Майно, раніше передане в заставу іншим особам, на час дії такої застави не є джерелом погашення податкового боргу, якщо ту заставу зареєстровано до виникнення права податкової застави (підпункт 87.3.1). Отже, якщо банк оформив заставу обладнання чи іпотеку приміщення раніше, ніж з’явився податковий борг, податкова не може погасити свій борг із цього майна, поки діє застава банку.
Те саме стосується арешту. Верховний Суд у постанові від 24 січня 2024 року у справі № 569/9806/21 залишив у силі звільнення автомобіля від податкової застави, зареєстрованої у 2017 році. Арешт виконавця на цю машину внесли до реєстру у 2015-му, він мав пріоритет, а покупець придбав автомобіль на прилюдних торгах.
Інше питання — черга кредиторів при ліквідації. Цивільний кодекс у першу чергу задовольняє «вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом», а вимоги щодо податків ставить у третю (стаття 112). Чи потрапляє податкова вимога, забезпечена податковою заставою, у першу чергу, закон прямо не каже. Практики щодо добровільної ліквідації знайти теж не вдалося. Тож норма цього питання не вирішує. Загальної відповіді тут немає: коли майна не вистачає на всі черги, розподіл між банком-заставодержателем і податковою вирішують під конкретні обставини і до продажу майна, а не після, — це розбір із юристом.
Перш ніж планувати продаж, комісії варто взяти витяги з обох реєстрів. Вони показують, хто і коли вніс обтяження до реєстру, а надати витяг з реєстру обтяжень рухомого майна зобов’язані на запит будь-якої особи (стаття 45 закону про обтяження рухомого майна).
Що знімає заставу і хто прибирає запис
Погашення, продаж за згодою, торги податкової або скасування нарахування. Для рухомого майна податкова подає заяву про вилучення запису протягом п'яти днів — сама або на письмову вимогу компанії.
Для компанії, яку закривають, реальних шляхів звільнити майно чотири, і всі вони — зі статті 93:
- погасити борг повністю — застава знімається з дня, коли податкова отримала підтвердження погашення (підпункт 93.1.1);
- продати майно за згодою податкової — з дня отримання згоди (підпункт 93.1.6);
- дати податковій продати майно на торгах — з дня надходження грошей до бюджету (пункт 93.4);
- оскаржити нарахування, якщо борг виник з рішення податкової, — з дня отримання рішення про його скасування (підпункт 93.1.4).
П’ятий шлях веде через суд у справі про банкрутство, про нього — в останньому розділі.
Підставою для виключення застави з реєстрів є документ, що засвідчує одну з цих подій (пункт 93.2). Сама податкова надсилає компанії повідомлення про звільнення майна з-під застави: так передбачає розділ VI Порядку застосування податкової застави, а форма повідомлення — додаток 7 до нього.
Далі — запис. Для рухомого майна закон про обтяження покладає обов’язок на обтяжувача, тобто на податкову. Після припинення обтяження вона самостійно або на письмову вимогу боржника протягом п’яти днів подає заяву про припинення обтяження і вилучення запису (статті 41 і 44). Не подала — відповідає за завдані збитки (стаття 44). Для нерухомості запис про припинення вносить державний реєстратор на підставі рішення суду або акта органу влади (частина друга статті 27 закону про державну реєстрацію речових прав).
Запис може жити роками і пережити навіть продаж майна. У справі № 914/2949/24 будівлю продали на електронних торгах у 2019 році, а новий власник виявив на ній податкову заставу за боргами попереднього власника лише у 2024-му, коли реєстрував своє право. Податкова зняти заставу відмовилася, бо борг попереднього власника так і лишився непогашеним, і заставу припиняли через суд — Верховний Суд залишив рішення про її припинення в силі. Тому після зняття застави варто одразу взяти витяг і переконатися, що запису вже немає: від цього залежать і продаж майна, і завершення ліквідації.
Продаж частки, реорганізація, банкрутство
Продаж частки компанію не припиняє, і застава залишається на її майні. При реорганізації податкова може поширити заставу на правонаступника, а в банкрутстві майно може звільнити суд.
Замість ліквідації часто пропонують інший шлях — продати частку в ТОВ. Для застави це нічого не змінює. Юридична особа припиняється в результаті реорганізації або ліквідації (частина перша статті 104 Цивільного кодексу), а зміна учасника ні тим, ні іншим не є. Платником податків і власником майна залишається те саме товариство, тому і податковий борг, і застава на його майні лишаються на місці, а покупець отримує компанію разом із ними. Що ще до нього переходить, розібрано в статті про продаж корпоративних прав, тобто частки в товаристві.
Реорганізація теж не обхід. Компанія, майно якої в податковій заставі, зобов’язана завчасно повідомити податкову про рішення реорганізуватися і подати план реорганізації (пункт 98.4). Якщо план загрожує погашенню боргу, податкова має право вимагати погасити борг, забезпечений заставою, до реорганізації, встановити солідарну відповідальність усіх правонаступників із режимом застави на все їхнє майно або поширити заставу на майно компанії, створеної злиттям (підпункти 98.4.2–98.4.4).
Банкрутство — окрема процедура. Коли грошових зобов’язань, строк виконання яких настав, більше, ніж активів, добровільна ліквідація далі не йде: закон зобов’язує боржника в місячний строк звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (частина шоста статті 34 Кодексу України з процедур банкрутства). У такій справі активи, що перебувають у податковій заставі, може звільнити суд — ухвалою в засіданні за участю податкової (частина десята статті 41), і це підстава з підпункту 93.1.3. Зміни для компанії з визнанням її банкрутом описані в статті про ліквідацію підприємства шляхом банкрутства.
Жоден із трьох шляхів не робить заставу зайвою сам по собі.
